28 квітня 1947 року стало трагічною датою в історії українців, що проживали на Закерзонні. У цей день польська комуністична влада офіційно розпочала військову операцію «Вісла», метою якої було повне виселення українського населення з рідних земель Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя на північ і захід Польщі.

Хоча офіційно акцію подавали як боротьбу з Українською повстанською армією, секретні документи свідчать про іншу мету — «остаточне розв'язання української проблеми». Після завершення терміну угоди про обмін населенням між Польщею та УРСР, радянська влада відмовилася приймати залишкових українців, тому виник план їх переселення вглиб польської території.

Оперативна група «Вісла», налічувала близько 21 тисячі військових, діяла жорстко протягом трьох місяців. За цей час було проведено 357 бойових акцій, знищено тисячі бункерів та криївок, а також заарештовано та ув'язнено тисячі цивільних осіб, серед яких були жінки та священники. Багато хто загинув у концтаборі Явожно внаслідок катувань.

Унаслідок депортації малу батьківщину втратили від 137 до 150 тисяч українців. Влада не лише виселяла людей, а й руйнувала їхні житла, церкви та цвинтарі. У 1949 році урядовим декретом виселених українців остаточно позбавили права на господарства та майно, залишене на рідних землях.

Ця подія залишила глибокий слід у пам'яті української діаспори та історії регіону, нагадуючи про трагедію насильницького переселення та втрати культурної спадщини. Сьогодні 28 квітня згадують як день скорботи за жертвами операції «Вісла».

Окрім цієї події, 28 квітня відзначається як день народження багатьох відомих діячів, серед яких український художник Микола Івасюк та математик Георгій Вороний, а також день смерті українського громадського діяча Василя Лазаревського.