У квітні 2026 року Донецький телецентр, який було введено в експлуатацію ще у липні 1956 року, мав би відзначити своє 70-річчя. Ця дата набуває особливого символічного значення, адже вона нагадує про необхідність повернення держави Україна на окуповані території. Віра в те, що ювілей буде відсвяткований у вільному Донецьку, стає символом майбутнього відновлення та справедливості.

Події квітня 2014 року залишили глибокий слід у пам'яті журналістів. Тоді, за кілька днів до річниці, проросійські бойовики захопили обласну державну телерадіокомпанію. Наступного дня співробітників, зокрема автора цих рядків, вивели з кабінету під дулом автомата. Це був не просто конфлікт, а свідоме знищення державного мовлення, яке миттєво було замінено російською пропагандою.

Відновлення мовлення у Краматорську через рік після окупації супроводжувалося не лише бюджетними коштами, а й появою сумнівних «ефективних менеджерів». Гроші були освоєні, а професійний колектив зазнав наклепів. Спроба масштабувати цю схему на національному рівні в Києві згодом призвела до кримінальних справ та судових вироків, хоча історія з Краматорськом також заслуговує на ретельне розслідування.

Важливо пам'ятати і про темну сторінку історії будівлі. У підвалах Донецького телецентру бойовики облаштували катівню, де тортурам піддавали українських військових та місцевих патріотів. Ця трагедія не може бути стерта, але вона має стати фундаментом для нової історії цього місця — історії свободи та правди.

Сьогодні мета повернення в Донецьк не полягає у помсті чи руйнуванні. Головна мета — відновити сенс слів «телебачення», «інформування» та «відповідальність». Замість пропаганди в ефірі має знову звучати правда, а телецентр має стати символом повернення української державності на Донбасі.