Традиційні протоколи біобезпеки на українських фермах виявилися неефективними проти африканської чуми свиней, оскільки вірус здатний передаватися між тваринами через людей. На українсько-данській конференції з біобезпеки експерти наголосили, що звичайні працівники, водії та відвідувачі можуть стати непомітними переносниками загрози, що руйнує систему захисту, розраховану лише на зовнішні фактори.

2024 рік став одним із найтяжчих для галузі: країна втратила до 40% поголів'я свиней. Найбільш показовим є те, що вірус вражає навіть великі підприємства з ідеальною системою захисту, такі як данський холдинг Agro East A/S. Попри дотримання всіх стандартів та суворі процедури, спалахи відбуваються, що свідчить про глибшу проблему, яку неможливо вирішити лише дезінфекцією приміщень.

Професор епізоотології Андрій Бузун пояснив, що вірус існує у двох формах. Окрім активної фази з масовим падіжем, існує проактивна форма, коли вірус переховується у бактеріях на слизових оболонках та мигдаликах людей. Людина може переміщуватися між фермами, не маючи жодних симптомів, але залишаючи вірус на своєму тілі, що робить звичайні душ-кабіни та роздільний одяг безсилыми проти цього сценарію.

Нормативна база, якою керуються в Україні та ЄС, була розроблена ще у 1970-х роках і не враховує сучасних реалій, коли вірус циркулює в дикій природі та використовує бактеріальні носії. Науковці попереджали про такий розвиток подій ще у 2014–2015 роках, але тодішні рекомендації не були впроваджені, що призвело до значних збитків для галузі.

Єдиним надійним рішенням експерти називають вакцинацію, яку слід застосовувати на етапі профілактики, а не після появи хворих тварин. Вже існують розробки, такі як методичні рекомендації «СтопАЧСмікс», а В'єтнам успішно впровадив власну комерційну вакцину. Іспанія, яка перемогла чуму, також використовує системний підхід з регулярним тестуванням та вакцинацією.

Данські інвестори, які продовжують працювати в Україні, публічно підтримують ідею вакцинопрофілактики, розуміючи ціну зволікання. Галузь має наукові підстави та практичний запит на зміни, але вирішальним залишається питання готовності регуляторів прийняти нові підходи, які дозволять Україні повернутися на міжнародний ринок м'яса.