Адміністрація президента США Дональда Трампа офіційно доручила своїй команді розробити план довгострокової економічної блокади Ірану. Замість різких військових дій, Вашингтон обирає шлях поступового тиску на іранську економіку, насамперед через обмеження експорту нафти та ускладнення морської логістики. Про ці плани повідомляє видання Wall Street Journal, а також підтверджує Times of Israel.

Стратегія передбачає системне перешкоджання судноплавству, пов'язаному з Іраном. Це включає посилений контроль морських маршрутів, моніторинг танкерних перевезень та створення умов, за яких торгівля через іранські порти стане максимально складною. Головна мета — досягти економічного виснаження Тегерану без необхідності проводити масштабне військове вторгнення.

У внутрішніх консультаціях у Вашингтоні розглядалися три основні варіанти дій: посилення військових ударів, повна деескалація конфлікту або саме економічна блокада. Саме третій підхід отримав найбільшу підтримку в оточенні президента, оскільки дозволяє зберігати контроль над ескалацією та водночас продовжувати тиск на Іран.

Ключовим елементом цієї стратегії залишається Ормузька протока. Через неї проходить значна частина світових поставок енергоносіїв, що робить її критично важливою як для Ірану, так і для глобального ринку. Будь-які перебої у роботі протоки традиційно призводять до різких коливань цін на нафту.

Тегеран раніше сигналізував про готовність до тимчасових домовленостей щодо протоки, наприклад, відкриття судноплавства в обмін на послаблення тиску. Однак адміністрація Трампа не демонструє готовності приймати такі умови, вважаючи їх недостатніми для досягнення стратегічних цілей США щодо ядерної програми.

Аналітики наголошують, що навіть часткове посилення тиску на морські маршрути може мати серйозні наслідки для світових ринків. Ситуація розгортається на тлі внутрішньополітичних дискусій у США, де частина експертів застерігає від неконтрольованої ескалації, тоді як прихильники жорсткої лінії вважають блокаду ефективним інструментом стримування.

Наразі офіційного підтвердження деталей плану від Білого дому немає, але публікації свідчать про те, що США розглядають цю стратегію як ключовий елемент політики на Близькому Сході. Подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції Тегерана та динаміки переговорів, які можуть визначити баланс сил у регіоні на найближчі роки.