Україна
Агрострахування в Україні: від формальності до реального інструменту захисту врожаю
Олександр Муха з СК «ПЗУ Україна» розповів, як змінюється культура страхування в агросекторі, наскільки ефективна держпідтримка та які ризики покривають сучасні страхові продукти.
Культура страхування в українському агросекторі поступово змінюється, перетворюючись з формальної процедури на реальний інструмент управління ризиками. За словами Олександра Мухи, начальника відділу страхування сільськогосподарських ризиків СК «ПЗУ Україна», аграрії все частіше усвідомлюють необхідність фінансового захисту свого врожаю, особливо в умовах зростання кліматичних загроз та воєнної невизначеності.
Хоча ринок агрострахування залишається нішевим після припинення масштабних державних форвардних програм, попит на якісні продукти зростає. Компанія «ПЗУ Україна» за минулий рік застрахувала близько 50 тисяч гектарів посівів у 21 області, що свідчить про наявність практики, хоча й не охоплює всі господарства. Багато аграріїв досі сприймають страхування як додаткове навантаження, але досвід показує, що це помилка.
Ключовим фактором доступності стає державна підтримка, яка дозволяє компенсувати до 60% страхових премій у прифронтових регіонах та до 45% — в інших областях. Ця модель стимулює фермерів використовувати страхові продукти не заради компенсації, а для стабілізації бізнесу. Стандартні державні програми забезпечують прозорі умови та єдині правила гри, що формує довіру до інструменту.
Найбільш актуальними для аграріїв залишаються кліматичні ризики: посухи, заморозки та град, інтенсивність яких зростає через зміни клімату. Воєнні ризики, такі як обстріли чи мінування, у класичних продуктах поки що не покриваються через високу концентрацію збитків, але ринок рухається до більш гнучких рішень. У прифронтових зонах страховики застосовують жорсткіші критерії андеррайтингу, але державна компенсація допомагає зберегти доступність захисту.
Серед затребуваних продуктів лідерують страхування майбутнього врожаю, посівів на період перезимівлі та озимих зернових культур. Вони покривають втрати від погодних факторів, пожеж та хвороб рослин. Окремо зростає інтерес до індексного страхування, яке забезпечує швидкі виплати на основі погодних даних, а не фактичних збитків у полі.
Процес отримання виплат є структурованим і прозорим: після повідомлення про подію та спільного обстеження посівів страхова сума виплачується у чітко визначені терміни. Готовність аграріїв ділитися даними про врожайність зростає, що дозволяє страховикам пропонувати індивідуальні умови. Формування культури системного управління ризиками залишається важливою задачею для розвитку агробізнесу в Україні.
Читайте також
- Як законно підвищити орендну плату за земельний пай у 2026 році
- Страхування майна від воєнних ризиків: як працює та чи варто купувати
- Енергетики отримають 192 мільйони гривень за відновлення світла після обстрілів
- Бізнес отримав 56,4 млрд грн доступних кредитів з початку 2026 року
- Украгролізинг спрямує 75% прибутку до бюджету: скільки отримає держава та скільки зароблять керівники
Новини цього розділу
Офіційний курс валют на 15 травня: гривня зміцнилася до долара та євро
Бразилія може втратити доступ до європейського ринку м'яса через проблеми з антибіотиками
Іран зняв морську блокаду для китайських танкерів у Ормузькій протоці
Ціни на українську кукурудзу зростають на експортному ринку
На Криворіжжі запрацював онлайн-пункт Офісу податкових консультантів
Економіст пояснив обвал будівництва в Росії на 16% через відсутність довіри до майбутнього
Дефіцит у 4,5 трлн рублів: економіст Жаліло розкрив кризу в Росії
Молдова відкрила ринок для українських равликів та м'яса птиці
Програма «Досвід має значення»: як українцям 50+ повернутися до роботи
Сільпо намагається купити збиткові мережі Євротек: АМКУ розгляне угоду
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.