Вплив російської мови у світі поступово зменшується, і повномасштабна війна проти України лише пришвидшила цей процес. Про це йдеться в перекладеній колонці американського аналітика Стівена Бланка, старшого наукового співробітника Інституту досліджень зовнішньої політики.

За оцінкою експерта, російська мова почала втрачати позиції ще до 2022 року, однак агресивна політика Москви та спроби нав'язати її як інструмент впливу лише посилили відторгнення в багатьох країнах. Вторинне вторгнення супроводжувалося риторикою про «захист російськомовних», яка має глибоке історичне коріння, але на практиці завжди призводила до репресій проти української ідентичності.

Після розпаду СРСР країни Центральної та Східної Європи поступово перейшли на розвиток власних мов. Станом на 2024 рік у Чехії кількість людей, які володіють англійською, утричі перевищує тих, хто знає російську, а в Польщі це співвідношення сягає приблизно 5 до 1. Такі тенденції є неприйнятними для російського керівництва, яке досі просуває ідею «єдиного народу».

Схожі процеси відбуваються і в Центральній Азії. Показовим став інцидент в Узбекистані, де відсутність російської мови на меморіалі викликала різку реакцію російських чиновників. Це свідчить про зростання мовної незалежності регіону та реакцію Москви на втрату впливу.

Водночас сама Україна після початку повномасштабної війни послідовно зменшує роль російської мови у публічному просторі, тоді як на окупованих територіях викладання української мови заборонено. Ослаблення позицій російської мови напряму пов'язане із загальним зниженням економічного та політичного впливу РФ у світі.

Попри це, російські еліти й надалі сприймають свою країну як імперію. Однак, як підсумовує експерт, війна та процеси в Європі й Азії свідчать про те, що цей імперський вплив, включно з мовним, вже вступив у фазу незворотного занепаду.