Бібліотеки Донецької та Луганської областей стали свідками трагедії війни, де руйнують не лише будівлі, а й національну пам'ять. Російські окупанти вивозили тисячі українських книжок, спалювали їх у котельнях та заміняли на російську літературу, намагаючись стерти ідентичність регіону. Ці заклади сьогодні є не просто місцями для читання, а важливими доказовими базами, що зберігають історію українського народу.

Після початку повномасштабного вторгнення значна частина фондів була знищена або викрадена. Окупанти вивезли з бібліотек Донеччини майже 10 тисяч українських видань, а на Луганщині завезли 80 тисяч російських книг лише за березень 2023 року. У деяких містах, таких як Ровеньки, масово спалювали книги Лесі Українки, Тараса Шевченка та Івана Франка, щоб позбавити місцеве населення доступу до власної культури.

Незважаючи на руйнування, бібліотекарі продовжують працювати в умовах евакуації та війни. Наприклад, працівники Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки організували проєкт «Мандрівна бібліотека», який об'єднує переселенців у різних куточках країни. Вони проводять курси з української мови, психологічну підтримку та літературні зустрічі, щоб згуртувати громаду.

Директорка Центральної міської бібліотеки Маріуполя Вікторія Лісогор відновила роботу свого закладу у Дніпрі, збираючи нові книжки та ведучи активну роботу в соцмережах. Вона та її колеги перетворюють бібліотеки на багатопрофільні майданчики, де відбуваються дискусії, майстер-класи та арттерапевтичні заходи, залучаючи молодь до читання.

Експертка Діана Трима наголошує, що сучасні бібліотеки мають відновлювати пам'ять про регіон, який довгий час замовчували. Вони гуртують переміщену громаду, допомагають дітям та військовим, а також проводять наукові дослідження, щоб повернути людям знання про їхню власну історію та героїв.