У неділю, 10 травня, Україна відзначає четверту річницю з дня смерті Леоніда Кравчука. Перший президент незалежної України, який помер 10 травня 2022 року в Мюнхені у віці 88 років, залишився в історії як ключова фігура, що забезпечила державність країни. Його відхід став символічним завершенням епохи політиків, що розпочали розпад СРСР.

Леонід Кравчук народився у 1934 році в Рівненській області, здобувши освіту економіста в Київському університеті. Його кар'єра розпочалася в партійній системі, де він став одним із головних ідеологів Компартії України. Проте саме в період перебудови його роль змінилася: у 1990 році він очолив Верховну Раду УРСР, ставши головним архітектором незалежності.

24 серпня 1991 року Верховна Рада під його головуванням ухвалила Акт проголошення незалежності України. А вже 1 грудня того ж року Кравчук був обраний першим президентом країни. На цій посаді він керував державою у складний час розпаду СРСР, підписавши Біловезькі угоди, які юридично припинили існування Радянського Союзу.

Після поразки на виборах 1994 року Кравчук не зник із політичного життя. Він продовжував працювати народним депутатом, а у 2020 році очолив українську делегацію у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Його активна громадська діяльність тривала до останніх днів.

Останні роки життя політика пройшли в Німеччині. Після складної операції на серці у червні 2021 року він проходив реабілітацію в клініці Мюнхенського університету. 10 травня 2022 року Леонід Кравчук помер у Мюнхені о 17:00 за київським часом від тривалої важкої хвороби. Його смерть настала лише через тиждень після загибелі Станіслава Шушкевича, що символічно завершило цілу епоху.

Через повномасштабну війну тіло першого президента доставили до Києва наземним шляхом. Прощання відбулося 17 травня в Українському домі, а поховання відбулося на Байковому кладовищі. Кравчук залишив після себе дружину Антоніну, сина Олександра та онуків, а його рішення щодо ядерної зброї залишаються важливим уроком для світу.