Україна
Чому 15% компенсації не рятує українських виробників техніки
Державна програма підтримки «Зроблено в Україні» зі знижкою 15% стикається з реальними перешкодами: корупційні схеми, нестабільне енергопостачання та вимоги до прозорого ведення бізнесу нівелюють її ефективність для багатьох покупців.
Державна програма компенсації 15% вартості техніки з маркуванням «Зроблено в Україні» не стала вирішальним фактором для більшості покупців. Попри те, що механізм діє вже понад півтора року, реальна конкуренція з іноземними аналогами часто програє через корупційні ризики, нестабільне електропостачання та високі витрати на логістику. Багато потенційних клієнтів просто не можуть скористатися програмою через вимоги до повної прозорості бізнесу.
Станом на травень 2025 року Міністерство економіки виплатило 15,6 млн грн компенсацій за 41 одиницю техніки, придбану на суму 125,1 млн грн. Всього за період дії програми держава відшкодувала понад 112,4 млн грн. Серед отримувачів підтримки — ТОВ «Київський машинобудівельний завод» та ТОВ «Араміс». Однак для цих підприємств виплати становлять лише частку від їхнього річного обороту, що не дозволяє суттєво вплинути на ціноутворення.
Ключовою проблемою залишається корупційний «кешбек» від імпортерів. Директор «Київського машинобудівельного заводу» Олег Безвершенко зазначає, що посадовці комунальних підприємств часто ігнорують офіційну 15-відсоткову знижку, обираючи імпортну техніку, де постачальники пропонують ті самі кошти як особисту вигоду. Це дозволяє обходити пріоритет вітчизняної продукції навіть за наявності державних гарантій.
Економічна ситуація також ускладнює ситуацію: зростання цін на електроенергію та пальне робить українську техніку іноді дорожчою за китайські аналоги. Бюрократичні перепони при отриманні грантів та необхідність тримати локалізацію на рівні 40% створюють додаткове навантаження на виробників. Деякі компанії, як-от «Араміс», намагаються компенсувати це інвестиціями в сонячні панелі та оптимізацією процесів.
Структура замовників змінилася: якщо раніше лідерами були громади, то у першому кварталі 2026 року основним покупцем стали військові структури. Попри зростання попиту на 52%, військові та чиновники часто обирають імпортну техніку, посилаючись на «термінову потребу» та використовуючи прогалини в законодавстві 2022 року для обходу вимог локалізації.
Щоб отримати компенсацію, покупець має обрати техніку з офіційного переліку, оплатити її через уповноважений банк та подати заяву. Виробники ж мають підтвердити рівень локалізації та собівартість. Попри те, що програмою скористалися понад 90 тисяч підприємців, її ефективність для масового ринку залишається обмеженою через фінансову кризу в приватному та комунальному секторах.
Читайте також
- Національний кешбек змінює споживчу поведінку: 4,8 млн українців підтримують вітчизняний бізнес
- Програма «Національний кешбек» продовжує зростати: що кажуть цифри та ритейлери
- Нові правила грантів для бізнесу: Одесу прирівняли до прифронтових областей
- McDonald's втрачає клієнтів через дорогий бензин: як це вплине на український ринок
- Від масового шопінгу до закритого клубу: як історія Гаррі Селфріджа змінює лондонський ритейл у 2026 році
Новини цього розділу
Офіційний курс валют на 15 травня: гривня зміцнилася до долара та євро
Бразилія може втратити доступ до європейського ринку м'яса через проблеми з антибіотиками
Іран зняв морську блокаду для китайських танкерів у Ормузькій протоці
Ціни на українську кукурудзу зростають на експортному ринку
На Криворіжжі запрацював онлайн-пункт Офісу податкових консультантів
Економіст пояснив обвал будівництва в Росії на 16% через відсутність довіри до майбутнього
Дефіцит у 4,5 трлн рублів: економіст Жаліло розкрив кризу в Росії
Молдова відкрила ринок для українських равликів та м'яса птиці
Програма «Досвід має значення»: як українцям 50+ повернутися до роботи
Сільпо намагається купити збиткові мережі Євротек: АМКУ розгляне угоду
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.