Попри високі ціни на гречку, більшість фермерів масово обирає кукурудзу. На перший погляд це парадокс, але він зникає, якщо порівнювати не ціну за тонну, а доходи з одного гектара.

Ціна гречки дійсно висока через дефіцит, проте навіть за таких умов гречка програє кукурудзі. Посівна гречки розпочалася, водночас кукурудзу вже сіють у 16 областях, що змушує аграріїв ухвалити рішення щодо вільних площ.

У 2026 році середня врожайність гречки становить близько 1,3–1,5 т/га, тоді як кукурудза дає 8 т/га. При типовій ціні кукурудзи 7 000 грн/т валовий дохід сягає 56 000 грн/га, а чистий прибуток становить приблизно 26 000–31 000 грн/га.

Гречка приносить приблизно 7 000–10 000 грн/га при витратах 18 000–21 000 грн/га. Для сої та гречки цифри різняться, але кукурудза виходить найбільш вигідно при типовій врожайності та умовній ціні.

Гречка залишається рентабельною при ціні 25 000 грн/т і врожайності 15 ц/га. У такому разі рентабельність може сягати близько 250%, але це реалістично для невеликих господарств до 200 га, позбавлених доступу до портової логістики.

Найкращі результати гречка показує на легких піщаних ґрунтах Полісся, Чернігівщини та Сумщини. Там місцева врожайність перевищує середні по країні показники завдяки типу ґрунту та місцевим умовам.

Агрономічно гречка має переваги, оскільки покращує структуру ґрунту як попередник для озимої пшениці. Вона звільняє поле вже у вересні, залишаючи достатньо часу для підготовки під озимі посіви на наступний сезон.

Також важливим фактором є наявність пасік, де гречка є хорошим медоносом. Домовленість із пасічниками про запилення може суттєво підвищити врожайність для малих господарств, де традиційні культури втрачають привабливість.