Ніс насправді розташований прямо в полі зору. Однак мозок зазвичай "вирізає" його з картинки, бо ніс занадто близько до очей здається розмитим, частково перекривається бінокулярним зором і не несе корисної інформації для виживання чи орієнтації у просторі. Відео дня Якщо закрити одне око, скосити погляд або спеціально зосередитися, його справді можна помітити.

Але в повсякденному житті більшість людей не бачить його свідомо. Деталі розповіло видання Ifl Science. Чому ніс у полі зору, але ми його не помічаємо Людське око не може добре сфокусуватися на предметах, які розміщені дуже близько.

Іспанський дослідник, викладач Університету Атлантіко-Медіо Еліо Кірога Родріґес пояснює, що ніс перебуває в межах мінімальної фокусної відстані ока. Саме ця розмитість може допомагати мозку сприймати ніс як щось неважливе. Зорова система зазвичай надає перевагу різким, чітким об’єктам, які можуть бути важливими у зовнішньому світі.

Ніс до таких об’єктів не належить. Як працює бінокулярний зір Ніс не лише близький до очей, а й розташований у центральній частині обличчя. Він частково перекриває поле зору кожного ока окремо, але два ока разом компенсують цю перешкоду.

Коли предмет закриває огляд лише одному оку, а інше око бачить фон без перешкоди, мозок може сприймати цей предмет майже як прозорий. Це явище називають бінокулярною прозорістю. Саме так працює ситуація з носом. Для кожного ока окремо він помітний, але разом очі дають мозку достатньо інформації про навколишній світ.

У результаті ніс не стає непрозорою перепоною, а ніби "зникає" з усвідомленої картинки. Мозок відсіює те, що неважливе Є ще одна причина, чому ми не бачимо власний ніс постійно: мозок не хоче витрачати увагу на непотрібну інформацію. Якби людина однаково сильно відчувала все, що відбувається з тілом, жити було б дуже складно.

Ми постійно помічали б моргання, дихання, серцебиття, дотик одягу до шкіри або оправу окулярів на обличчі. Але мозок звикає до стабільних сигналів. Якщо щось не змінюється, не загрожує і не потребує реакції, воно відсувається на другий план.

Саме тому людина може носити окуляри й не помічати оправу, хоча вона також перебуває в полі зору. Ніс працює за тим самим принципом. Він завжди на місці, не повідомляє про небезпеку й не допомагає знайти їжу, дорогу або загрозу. Тому мозок просто перестає звертати на нього увагу.

Чому це важливо для виживання З еволюційної точки зору людині було набагато корисніше помічати зміни в навколишньому середовищі, а не постійно бачити власний ніс. Фахівець із зору Майкл Вебстер з Університету Невади пояснює, що мозку важливо помічати, чим світ відрізняється від очікуваного: несподіванки, помилки, рух або потенційну небезпеку. Якби частина уваги постійно витрачалася на власний ніс, це було б невигідно.

Набагато важливіше помітити хижака, перешкоду, їжу або будь-яку іншу зміну довкола. Мозок уміє ігнорувати зайве, заповнювати прогалини й створювати цілісну картину. Подібним чином працює й сліпа пляма: в певному місці око не бачить деталі, але мозок "домальовує" відсутню інформацію на основі того, що є поруч.

OBOZ.UA писав, що науковці виявили у клітинах нову органелу, яку назвали геміфусомою. Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.