Українські територіальні громади досі не існують у повній правовій площині, що стримує їхнє розвиток та євроінтеграцію країни. Згідно з європейськими стандартами, громада не може бути офіційним власником комунального майна, напряму отримувати кошти з фондів ЄС або підписувати контракти з іноземними інвесторами без надання їй статусу юридичної особи публічного права. Це фундаментальна проблема, яку необхідно вирішити для повноцінного членства України в Європейському Союзі.

Цю тему обговорили під час панельної дискусії в рамках Саміту Всеукраїнської асоціації громад. Експерти проєктів RELEVE та «U-LEAD з Європою» зазначили, що надання громадам такого статусу — це не бюрократична формальність, а логічний фінал реформи місцевого самоврядування. Зараз Україна перебуває на завершальному етапі цього процесу, який має законодавчо закріпити права громад як суб'єктів публічного права.

Юридичний радник проєкту Василь Поліщук наголосив, що наразі в Україні громада є чимось віртуальним, тоді як в ЄС муніципалітет існує як публічно-правова корпорація, що базується на трьох стовпах: населенні, території та органах управління. Європейська Хартія місцевого самоврядування надає право самоврядування саме громадам як адміністративно-територіальним одиницям, тоді як органи влади лише здійснюють це право від їхнього імені.

Впровадження правосуб'єктності принесе низку практичних переваг: зникне плутанина в реєстрах щодо комунального майна, спроститься бюрократія, а громади отримають прямий доступ до фондів ЄС. Крім того, це захистить обраних представників, які діятимуть від імені громади, а не нестимуть особисту відповідальність за її борги. Міжнародний експерт Жан Луї Рошерон зазначив, що лише три країни Європи — Росія, Білорусь і Україна — досі не надали цього статусу своїм громадам.

Пан Поліщук спростував побоювання щодо можливості банкрутства громад, нагадавши, що в країнах ЄС дефіцит місцевого бюджету заборонений законом, а майно громади не підлягає конфіскації. Прикладом може слугувати польська гміна Островіце, де держава погасила борги, але не відібрала майно. В Німеччині ж мер є виконавчим органом, який формує адміністрацію, а рада обирається мешканцями, що забезпечує високу легітимність влади.

Таким чином, синхронізація української моделі місцевого самоврядування з європейською є необхідною умовою для інтеграції. Численні партнерства з німецькими та іншими європейськими містами вже дають можливість українським громадам бачити, як ця система працює на практиці, і готуватися до повноцінного вступу в єдиний правовий простір континенту.