Верховна Рада досі не прийняла закон про заборону діяльності Української православної церкви Московського патріархату, хоча ця інституція розглядається як ворожа для України. Багато громадян розчаровані тим, що законодавці не вживають заходів проти організації, яка позиціонує себе як Дім Господній, але фактично слугує рупором Кремля. Це питання нагострюється на тлі війни та необхідності захисту національної безпеки.

Експерти та публіцисти наводять приклади, як церква використовувала психологічний тиск на вірян, особливо на Донбасі, де альтернативи для духовних шукачів не існувало. Священнослужителі МП застосовували методи, що суперечать християнським моральним нормам, наприклад, залякування парафіян через погрози щодо доступу до поховань рідних або використання російської мови в богослужіннях.

Соціологічні опитування підтверджують, що 83% українців вважають необхідним втручання держави у діяльність Московського патріархату. Петиція за терміновий розгляд законопроекту набрала необхідну кількість підписів всього за три дні у 2022 році, що свідчить про високий рівень громадської підтримки ініціативи.

Крім того, існує переконання, що основним стимулом для існування цієї церкви є фінансовий інтерес. Деякі ієрархи відверто зазначали, що перехід до нової церкви позбавить їх заробітків за кордоном, що підтверджує матеріальну складову конфлікту. Це ставить під сумнів нейтральність та духовність інституції.

Правомірність захисту нацбезпеки шляхом втручання у діяльність псевдо-релігійних організацій підтверджено рішеннями Конституційного Суду та Європейського суду з прав людини. Держава має право та обов'язок захищати своїх громадян від ідеологічних загроз та маніпуляцій, які проводяться на території України.

Громадськість закликає до термінових дій, посилаючись на рішення Ради національної безпеки та оборони. Час діяти, щоб не було пізно, адже ігнорування загрози з боку церковної структури може мати серйозні наслідки для майбутнього української державності та духовності.