До 40-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС експерти DiXi Group підсумували наслідки війни для ядерної безпеки України. За час повномасштабного вторгнення Росія спровокувала щонайменше 127 подій, що загрожують радіаційній стабільності. Найнебезпечнішим став удар безпілотника у лютому 2025 року по Новому безпечному конфайнменту, ремонт якого коштуватиме мінімум 500 мільйонів євро.

У 2026 році Чорнобильська АЕС вже не виробляє електроенергію, а функціонує як центр поводження з ядерними відходами. Реактори перебувають у стані холодної зупинки, а паливо повністю вилучено. Попри це, на території станції тривають активні технічні роботи: демонтаж споруд, сортування відходів та будівництво нових сховищ. МАГАТЕ щотижня підтверджує стабільність радіаційної ситуації, хоча міжнародна спільнота має терміново зібрати кошти на відновлення пошкодженого захисного купола.

Фото до матеріалу: Чорнобильська зона у 2026 році: стан безпеки, природа та перспективи повернення людей

30-кілометрова зона відчуження площею 2600 квадратних кілометрів залишається закритою територією з контрольно-пропускними пунктами. Хоча міста Прип'ять і Чорнобиль дезактивовані, найбільше забруднення зосереджене в лісах та болотах, де радіонукліди проникли в ґрунт на глибину до 10 сантиметрів. Тут мешкає близько 300 самоселів, а персонал працює вахтовим методом. Незаконне проникнення в зону карається кримінальною відповідальністю, оскільки тут досі активні мародери та наркомани.

Повноцінне життя в зоні відчуження стане можливим не раніше ніж через 20–24 тисячі років, коли розпадуться плутоній та америцій. Менш забруднені ділянки теоретично можуть стати придатними для обмеженого проживання лише до 2050–2080 років. Наразі безпечним рівнем для короткочасних візитів вважається радіаційний фон до 0,5 мкЗв/год, тоді як у Прип'яті він значно вищий.

Парадоксально, але відсутність людей перетворила зону на справжній заповідник дикої природи. На території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника процвітають вовки, коні Пржевальського, лосі та дикі кабани. Організми адаптувалися до випромінювання, а на стінах реактора навіть виявлено грибки, що використовують іонізуюче випромінювання як джерело енергії.

Попри екологічне відродження, територія залишається небезпечною для постійного проживання. Відновлення інфраструктури та зняття обмежень — це питання не найближчих десятиліть, а тисячоліть. Поки що зона відчуження залишається місцем, де природа живе за своїми законами, а людина може перебувати лише тимчасово та з дотриманням суворих правил безпеки.