Українські аграрії все частіше розглядають можливість отримання другого врожаю за один сезон, і найпопулярнішою культурою для цього залишається гречка. Попри те, що її врожайність у пожнивних посівах становить лише 1-1,2 т/га проти 3 тонн у звичайних, висока ціна реалізації та невибагливість культури роблять цей підхід економічно вигідним. Особливо це стосується господарств, які поєднують рослинництво з бджільництвом, отримуючи комплексну вигоду.

Гречка має й важливі агрономічні переваги: вона здатна знижувати кислотність ґрунту та переводити недоступні форми фосфору у доступні. Тому за наявності достатньої вологи посів кількох десятків гектарів цієї культури після збору основних зернових виглядає як раціональна ідея для збереження родючості землі.

Зовсім інша ситуація з ультрараннім соняшником, який дозріває за 70 днів і може дати тонну насіння без додаткових добрив. Експерти наголошують, що планувати другий врожай соняшнику варто лише у регіонах із достатньою кількістю опадів та тривалою теплою погодою. У степовій зоні, де соняшник вже займає значну частку сівозміни, експерименти можуть призвести до втрати родючості ґрунту.

Інтерес викликає також вирощування ультраранніх сортів сої, яка є дорогою та корисною для сівозміни культурою. Навіть невибагливі вітчизняні сорти можуть дати до півтори тонн врожаю за сприятливих умов. Якщо ж погода не дозволить сої повністю дозріти, фермер все одно отримає якісного попередника для наступної культури.

У разі несприятливих умов для сої варто розглянути надранній горох. Бобові культури в пожнивних посівах мають очевидний сенс навіть без повного дозрівання. Однак аграріям слід діяти обережно, щоб не підірвати родючість ґрунту, орієнтуючись на найбільш доглянуті поля з запасом поживних речовин.