В умовах повномасштабної війни Україна продовжує утримувати оборону, попри високе навантаження на Сили оборони, складну ситуацію на фронті, обмежених можливостей ротації та постійні потреби у поповненні особового складу. Нерідко фіксуються випадки самовільного залишення військових частин (СЗЧ), які залишаються однією з чутливих тем як у військовому середовищі, так і в публічних дискусіях.

Чи відома кількість відкритих справ про СЗЧ у 2026 році, читайте в нашому матеріалі. Зараз дивляться Скільки справ відкрито по СЗЧ станом на 2026 рік Оцінки масштабів цього явища у відкритих джерелах суттєво різняться. Під час публічних виступів у Верховній Раді у контексті обговорення ситуації у війську, міністр оборони Михайло Федоров озвучував цифру близько 200 тис. Водночас ці цифри не відображають повної картини кримінального обліку таких правопорушень.

Кількість справ про СЗЧ: дані кримінальних проваджень Згідно з інформацією, оприлюдненою Офісом Генерального прокурора восени 2025 року на запити Української правди, кількість зареєстрованих кримінальних проваджень за військовими статтями є значно більшою. Йдеться про такі показники: близько 235 тисяч кримінальних проваджень за самовільне залишення військової частини (стаття 407 КК України); приблизно 54 тисячі проваджень за дезертирство (стаття 408 КК України).

У сукупності це орієнтовно 290 тисяч кримінальних проваджень за відповідними статтями Кримінального кодексу України. Водночас ці дані показують саме кількість відкритих проваджень, а не кількість вироків чи встановлених осіб. Адже одна справа може змінювати свій процесуальний статус або об’єднуватися з іншими.

Чому прокуратура обмежила доступ до статистики Яка кількість відкритих справ про СЗЧ у 2026 році наразі невідома, адже починаючи з грудня 2025 року, Офіс Генерального прокурора обмежив публічний доступ до детальної статистики щодо військових кримінальних правопорушень. Це рішення пояснюється умовами воєнного стану та ризиками, які може нести розкриття таких даних.

У роз’ясненні відомства зазначається, що кримінальні правопорушення, передбачені статтями 407, 408 та іншими нормами розділу XIX Кримінального кодексу України, належать до категорії відомостей з обмеженим доступом. Обмеження запроваджено з огляду на необхідність: захисту національної безпеки; недопущення використання статистики проти України; збереження стабільності та довіри до Сил оборони; протидії інформаційно-психологічним операціям з боку держави-агресора.

Ризики розкриття даних, на які вказує прокуратура Оприлюднення навіть узагальненої статистики щодо кількості справ про СЗЧ у 2026 році може створювати додаткові ризики в умовах війни. Зокрема, такі дані потенційно можуть бути використані для: формування викривлених уявлень про стан дисципліни у військах; дискредитації Сил оборони; оцінки бойової спроможності окремих підрозділів; інформаційного впливу на суспільство з метою підриву довіри до військового керівництва.

Окремо підкреслюється, що подібна інформація може ставати елементом інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на дестабілізацію ситуації в країні. В Офісі Генерального прокурора також посилаються на Закон України Про доступ до публічної інформації.

Відповідно до його норм, обмеження доступу можливе за умови одночасного виконання трьох критеріїв: інтересів національної безпеки, потенційної шкоди від розголошення, переваги цієї шкоди над суспільним інтересом. У випадку військових кримінальних правопорушень, за позицією відомства, ці умови виконуються повністю.

Чому не оприлюднюють кількість відкритих справ про СЗЧ На період дії воєнного стану обмежено доступ до: узагальненої статистики щодо військових кримінальних правопорушень; інформації про осіб у межах таких проваджень; матеріалів і даних, що містяться у відповідних кримінальних справах; будь-якої деталізації, яка може бути опублікована через офіційні ресурси органів прокуратури. Отже, обмеження публікації статистики щодо СЗЧ та дезертирства в Офісі Генерального прокурора пояснюють виключно міркуваннями національної безпеки в умовах воєнного стану.

У відомстві наголошують, що цей крок є тимчасовим і діятиме лише до завершення особливого правового режиму, після чого підхід до відкритості даних може бути переглянутий. Пов'язані теми: Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.