Європа, яку українці звикли вважати еталоном екологічності, стикнулася з невидимим ворогом: новий звіт Європейського агентства з навколишнього середовища за 2026 рік розкриває шокуючу правду про якість повітря. На 20% моніторингових станцій рівень отруйних часток перевищує всі допустимі норми, а деякі регіони фактично стали «пастками» для легень мешканців.

Найбільш критична ситуація зафіксована в Італії, яка попри статус туристичного раю, найбільше потерпає від концентрації PM2.5. Найгірші показники зафіксовані на півдні країни: у містах Чельє-Мессапіка та Торк'яроло рівень забруднення сягнув 117 мкг/м³, що майже у п'ять разів перевищує річний ліміт ЄС. Фахівці пояснюють, що причиною таких сплесків є не лише промисловість, а й масове спалювання біомаси в камінах взимку.

До антирейтингу потрапили й інші країни: у Копенгагені (Данія) зафіксовано аномальні 95 мкг/м³, а промислові райони Балкан, зокрема Сараєво та Північної Македонії, залишаються одними з найзабрудненіших точок континенту. Східна Європа, зокрема Румунія та Болгарія, лідирують за показниками смертності, пов'язаної з брудним повітрям.

На противагу їм, «зеленою зоною» залишаються скандинавські країни: Ісландія, Фінляндія, Швеція та Норвегія, де показники забруднення мінімальні. Дрібнодисперсний пил PM2.5, розмір часток якого менше 2.5 мікрона, проникає глибоко в альвеоли легень і серцево-судинну систему, спричиняючи хронічні захворювання та ризик інфарктів.

За стандартами ВООЗ, безпечний поріг становить лише 5 мкг/м³, проте 90% європейців сьогодні дихають повітрям значно бруднішим. Основними джерелами забруднення є транспорт, промисловість, спалювання викопного палива та побутові каміни.

Експерти радять мешканцям «зон ризику» не панікувати, а діяти превентивно: використовувати додатки для моніторингу якості повітря, не провітрювати житло з 7:00 до 9:00 ранку та встановлювати HEPA-фільтри вдома, які здатні затримувати до 99% мікропилу.