Україна стикається з гострим демографічним викликом: дефіцит робочої сили досяг майже двох мільйонів осіб і стає критичним на тлі повномасштабної війни. Уряд та експерти обговорюють складну стратегію вирішення проблеми, яка передбачає одночасне залучення трудових мігрантів з інших країн та активне повернення українців, які виїхали за кордон.

Член Ради Національного банку Василь Фурман наголосив, що залучення іноземців є звичною світовою практикою, особливо важливою для післявоєнної відбудови. Однак він застеріг, що держава не повинна покладатися виключно на притік іноземців, адже з початку війни країну залишили від п'яти до шести мільйонів громадян. Пріоритетом має стати створення умов для їхнього повернення.

Ситуація в економіці виглядає неоднозначною: індекс ділових очікувань зріс, свідчачи про оптимізм бізнесу, проте нестача кваліфікованих кадрів залишається болісною. Голова Держстату Арсен Макарчук підтвердив, що розрив між попитом і пропозицією на ринку праці сягає двох мільйонів осіб, що гальмує розвиток багатьох секторів.

Уряд розглядає можливість перегляду списку «ризикових країн» для спрощення найму іноземців, проте керівник Офісу Президента Кирило Буданов закликає враховувати безпекові та соціальні ризики. Існує занепокоєння, що офіційне працевлаштування може використовуватися лише як привід для в'їзду в країну без реального бажання працювати.

Ідея залучення мігрантів викликає суперечки в парламенті. Голова фінансового комітету Данило Гетманцев виступає проти цього підходу через можливі мовні та культурні бар'єри, наполягаючи на тому, що пріоритетом має бути забезпечення українців роботою та доступним житлом. Експерт Василь Воскобойник додав, що будь-яка стратегія міграції має супроводжуватися суворими правилами депортації за порушення законодавства.