Європейський дефіцит яблук через весняні заморозки може суттєво вплинути на ринок восени — і для українських садівників це означає як ризики, так і можливості. Польща, яка за звичного врожаю дає 4–5 млн тонн яблук, цього сезону ризикує втратити до половини збираного обсягу, а аналогічна ситуація вже відбувалася востаннє у 1991 році, коли дефіцит спричинив різке зростання цін.

Про це розповідає AgroWeek Масштаби втрат у Європі та історичні паралелі Через сильні заморозки весною значна частина садів у Польщі зазнала ушкоджень, і оцінки вказують на можливе скорочення виробництва щонайменше на 2 млн тонн у Європі. У разі реалізації найгіршого сценарію загальний обсяг врожаю може опуститися нижче рівня споживання, який оцінюють у близько 10 млн тонн.

Фахівці зазначають, що аналогічний дефіцит наприкінці XX століття призвів до подвійного зростання цін навіть на залишки старого врожаю. Експерт Тоні Дерваель порівнює нинішню ситуацію саме з тим періодом, натякаючи на можливість повторення значного підвищення цін, якщо ланцюги постачання не вдасться швидко відновити. Позиція України на тлі зниження постачань Українські садівники також відчули наслідки заморозків: пошкоджені яблуні й груші зазнали менших втрат порівняно з кісточковими культурами, але все ж частина врожаю постраждала.

Через це пропозиція якісних плодів із України цього сезону буде нижчою, що потенційно підвищує їхню цінність на внутрішньому та експортному ринках. Польща традиційно постачала значні обсяги яблук на ринок росія, тож зменшення її виробництва створює ніші, які мають заповнити інші постачальники. Україна за географічною близькістю та наявністю промислових садів може стати одним із альтернативних джерел постачання якісних плодів.

У супермаркетах України сьогодні яблука коштують близько 40 грн/кг. Якщо дефіцит у Східній Європі підтвердиться, восени ціна на добірні сорти може зрости суттєво — перш за все на плоди вищої якості, які підходять для прямих контрактів із торговими мережами та експорту. Тим часом на складах ще зберігаються запаси минулого сезону.

Для тих садівників, хто має залишки у сховищах, це дає тимчасове вікно: замість звичного сезонного тиску на ціну в травні, дефіцит нового врожаю може підтримувати вартість на поточні запаси на вищому рівні. Найкраще підготовані господарства — ті, що зберегли сади в належному стані та мають можливість укладати прямі контракти з ритейлерами або експортувати плоди — опиняються в найвигіднішій позиції за останні роки.

Саме вони можуть отримати перевагу від підвищення попиту й цін восени, якщо дефіцит переросте в реальний дефіцит на ринку.