Тисячі підлітків з тимчасово окупованих територій щороку намагаються здобути українську освіту, попри тотальну пропаганду та реальні загрози для життя. Їхній шлях до вільних міст супроводжується подоланням освітніх прогалин та тисячами кілометрів. Редакція новини поспілкувалася з Валерією Куберською, юристкою Центру громадської просвіти «Альменда», яка розповіла про труднощі абітурієнтів з окупації та те, як вони приховують своє навчання.

Головним рушієм вибору для молоді, яка роками живе в окупації, залишається те, що вони пов'язують власне майбутнє з Україною. Дослідження серед студентів, які змогли виїхати та вступити до українських вишів, демонструє чітку тенденцію: найбільшим показником у відповідях були саме патріотичні мотиви. Вони обирають навчатися тут, тому що бачать своє життя в Україні та ідентифікують себе українцями.

Діти, які перебувають в окупації, роками не мають доступу до вивчення української мови, справжньої історії України чи географії. Наздоганяти програму доводиться самотужки, адже спеціальних адаптованих умов для складання іспитів немає. Крім того, абітурієнти опиняються в умовах тотальної інформаційної блокади, оскільки навіть з VPN вкрай важко зайти на офіційні сайти міністерств освіти.

Єдиними джерелами залишаються «сарафанне радіо», допомога громадських організацій та сайти університетів. Проте й тут виникають проблеми: навіть знайшовши контакти, абітурієнти часто не можуть отримати консультацію. Освітні центри при приймальних комісіях працюють переважно з 1 червня по 30 вересня, а в інший час комунікація може бути відсутньою.

Окупаційна влада незаконно поширила своє законодавство на ТОТ, де відвідування російських шкіл стало обов'язковим. Якщо дитина ігнорує ці заняття, батькам загрожує позбавлення батьківських прав. Тому підлітки змушені вести подвійне життя: вдень ходити до окупаційної школи, а у вільний час таємно вивчати українські предмети. Навіть гугління певних тем з історії України може розцінюватися як екстремістська діяльність.

У практиці центру є випадки, коли дорослі всіляко сприяють виїзду дитини та самі звертаються по допомогу. Але часто трапляються і драматичні ситуації, коли батьки категорично проти української освіти під впливом страху або пропаганди. Без їхньої заяви неповнолітній не може офіційно доєднатися до української школи, що змушує дітей збирати кошти таємно та їхати на підконтрольну територію.

Вступникам з ТОТ не обов'язково складати Національний мультипредметний тест — вони мають право на внутрішні іспити безпосередньо в університетах. Проте експерти радять заздалегідь перевіряти формат подальшого навчання, оскільки більшість вишів працює виключно офлайн. Після успішного переїзду та зарахування на бюджет на вступників чекає новий етап боротьби — адаптація, оскільки держава досі не має єдиної політики щодо молоді з тимчасово окупованих територій.