Транспортні засоби є невід'ємною частиною нашого життя, забезпечуючи мобільність та зручність. Однак автомобіль залишається джерелом підвищеної небезпеки, і при настанні дорожньо-транспортної пригоди першочерговим завданням стає встановлення винної особи та визначення розміру збитку. Хоча механізм європротоколу полегшує життя автомобілістам у простих випадках, при наявності суперечок чи сумнівів щодо винуватця справу доручають спеціалістам для проведення комплексного розслідування.

Для встановлення механізму ДТП, причин настання події та завданого збитку необхідним є проведення спеціалізованих експертиз. Основними видами досліджень, що проводяться при ДТП, є експертиза технічного стану транспортного засобу, автотехнічна експертиза, трасологічна експертиза, експертиза відеозапису, експертиза цілого за частинами, судово-медична експертиза та експертна оцінка транспортного засобу. Кожен з цих видів має свою специфіку та призначення у розв'язанні конкретних процесуальних питань.

Експертиза технічного стану та автотехнічна експертиза завжди проводяться, якщо ДТП має постраждалих із середньої тяжкості, тяжкими тілесними ушкодженнями або наслідком стало загибель потерпілого. Ці дослідження також ініціюються страховими компаніями у випадках настання страхових випадків. Технічна експертиза дозволяє визначити справність авто до події, тоді як автотехнічна встановлює, чиї порушення правил дорожнього руху перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з аварією.

Необов'язкові, але дуже корисні дослідження включають трасологічну експертизу, яка аналізує сліди на місці події для визначення місця зіткнення, кута удару та швидкості руху. Також проводиться експертиза відеозапису, де на основі наявних матеріалів експерт визначає момент виникнення небезпеки та інші критичні моменти. Особливо цікавою є експертиза цілого за частинами, яка дозволяє встановити марку, рік випуску та колір автомобіля, якщо один із учасників втік з місця події.

У випадках, коли потерпілі отримали фізичні ушкодження, проводиться судово-медична експертиза для визначення ступеню тяжкості травм. Відшкодування шкоди внаслідок ДТП регулюється законодавством та практикою Верховного Суду. Усі транспортні засоби мають бути застраховані, і у випадку настання ДТП збитки постраждалій особі відшкодовує страхова компанія. Якщо ж автомобіль винуватця не застрахований або суми відшкодування недостатні, винна особа може бути зобов'язана відшкодувати збитки добровільно або через суд.

Звернутися до суду з позовом про стягнення коштів можуть власники транспортних засобів, особи, які користувалися постраждалим авто, та страхові компанії. Якщо цивільно-правова відповідальність не була застрахована, у справу вступає Моторно (транспортне) страхове бюро України як гарант виконання зобов'язань. Ухилення від відшкодування збитків та подальші судові процеси лише відтягують неминуче стягнення коштів з винуватця.

Важливо пам'ятати, що закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення через закінчення строків давності не завжди означає відсутність вини. Деякі суди у таких ситуаціях не встановлюють вину, і постраждалій особі доводиться звертатися до суду. Існує практика, коли жодного винуватця не було встановлено, але МТСБУ звернулося до суду з позовом до іншого учасника, оскільки відповідальність одного з власників не була застрахована.

Щоб отримати збитки зі страхової компанії, потерпілий має протягом трьох днів повідомити про настання страхового випадку, а протягом 30 днів подати заяву про виплату відшкодування. Якщо страхова компанія відмовляється виплачувати збитки з надуманих причин, єдиним способом захисту прав є звернення до суду, але краще перед цим проконсультуватися з юристом. Бажаємо всім безпечних поїздок та успішного вирішення будь-яких правових питань, пов'язаних з дорожньо-транспортними пригодами.