Попри регулярні російські удари по морській інфраструктурі та мінування полів, зернові залишаються ключовою статтею українського експорту. Однак динаміка відвантажень за останні роки демонструє чітку волатильність: від рекордних показників 2022 року до глибокого спаду у 2025-му, спричиненого новими викликами безпеки та ринку.

У перші місяці вторгнення експорт через порти майже зупинився, але «зернова угода» дозволила відновити логістику морем. Завдяки цьому у 2022 році вдалося не лише відновити, а й перевершити довоєнні обсяги продажу кукурудзи, сої та соняшнику. Експорт соняшникового насіння тоді досяг піку в 2,75 мільйона тонн, тоді як пшениця та ячмінь тимчасово втратили у відсотковому співвідношенні.

У 2023–2024 роках тенденція змінилася на стабільне зростання. Кукурудза досягла 29,6 мільйона тонн, а пшениця повернулася до довоєнних рівнів у 20,6 мільйона тонн. Соєві боби та ріпак також показали значне збільшення, тоді як експорт соняшнику поступово знижувався, не досягаючи колишніх масштабів.

Ситуація різко змінилася у 2025 році, коли спостерігалося контрастне падіння відвантажень. Кукурудза зменшилася на 40%, пшениця — на 34%, а експорт соняшнику впав більш ніж на 70%, досягнувши лише 60 тисяч тонн. Ячмінь та ріпак також скоротилися вдвічі, а жито впало у сто разів, що пов'язують з новими ударами по портах, конкуренцією та нашестям сарани.

Винятком серед культур залишилася соя, яка зберегла минулорічні показники, та овес, експорт якого зріс удвічі. Державна митна служба вже оприлюднила дані за перший квартал 2026 року, які відображають наслідки сезону 2025/2026, але остаточні висновки про успішність експорту цього року можна буде зробити лише влітку.

На тлі цих даних Україна продовжує просити міжнародних партнерів, зокрема Ізраїль, арештувати російські судна з краденим зерном. Експерти також попереджають, що війна в Ірані може поглибити не лише паливну, а й продовольчу кризу через дефіцит добрив на Близькому Сході.