Херсон сьогодні виглядає як місто, що чекає на повернення життя. Порожні вулиці та тремтлива тиша в історичному центрі нагадують про важкі часи, коли звичний ритм міста зупинився. Майже до Дніпра можна пройти без страху, але відчуття самотності відчувається навіть серед квітучих дерев, які створюють хибну ілюзію безпеки.

Памʼятаю Херсон 2020 року, коли трафік був шаленим, а в ресторані «Твін Пікс» не можна було знайти вільного столика. Зараз вікна цих місць забиті, а вулиці опустіли. Ще в 2023-му, після звільнення, я робила пробіжки між чергуваннями на еваку, дивлячись на ще цілий міст на Корабел. Тепер, у 2026-му, місто знову нагадує про втрату.

Фото до матеріалу: Хочу бути з цим містом у найважчі його часи

Торік, 16 квітня, зачинився улюблений заклад «Кіт на даху» неподалік театру. Для мене це була настільки сумна подія, що я запамʼятала дату. Їхня неонова вивіска, коти та харизматичний офіціант були справжньою віддушиною серед темряви порожніх вулиць центру у 2023 та 2025 роках. Бачила, як відчинялися заклади після звільнення, і як вони зачинялися через дронові атаки та порожнечу в місті.

Деякі заклади продовжують працювати вперто, і для мене як військової ці люди викликають велику повагу. В одному з таких місць сьогодні сказали, що з меню є лише дві страви. Коли я попросила просто чай, офіціант порадив замовити сирники, сказавши: «Усі до нас по них їдуть». І звісно, я їх замовила.

Ми у тій фазі війни, де вже мало що мотивує, коли всі розучилися це робити. Але стійкість поодиноких продуктових магазинів, кавʼярень та водійок тролейбуса мотивує. Однієї з них сьогодні за півтора кілометра від Дніпра натягували посеред дороги дріт, що спав, і це було яскравим доказом їхньої відданості.

Серед порожніх вулиць міста апокаліпсиса ми сьогодні гуляли з чоловіком за руки прогулянковим темпом у місцях, де вже ніхто не ходить, мов пара дурнів. І нам було все одно. Ми уявляли, як швидко все назад наповниться людьми, як швидко заміниться кожна вибита шибка та кожен пощерблений фасад, щойно скінчиться війна.

Я гуляла і гулятиму цими вулицями, попри всі заявлені ворогом небезпеки. Це роблю просто принципово, тому що хочу бути з цим містом у його найважчі часи.