Степан Бандера, ідеолог українського націоналістичного руху, залишається об’єктом багатьох дискусій та суперечок. Його постать стала нічним кошмаром для багатьох ворогів України, які утримуються від згадування його ім’я дотепер. Навіть у часи Радянського Союзу робилися спроби демонізувати цього патріота. Реклама Ідеологія та політична діяльність Бандери визначалися прагненням до незалежності України та боротьбою за її суверенітет.

Його вплив на розвиток українства важко переоцінити, а його ім’я стало символом сил української нації. Про життя і діяльність Бандери можна знайти інформацію в підручниках історії та переглянути біографічні фільми. Однак, на жаль, дуже мало відомо про його особисті переживання та емоції, оскільки цей аспект його життя залишається малодокументованим. Реклама Вважається, що в житті Степана Бандери було троє жінок, утім шлюб він взяв лише з однією з них – Ярославою Опарівською.

Ярослава Опарівська була освіченою жінкою з проукраїнськими поглядами. Зростала вона на Східній Лемківщині у місті Сянок. Після закінчення жіночої гімназії імені Емілії Плятер у Сяноку вона вступила до Львівської політехніки на факультет агрономії.

Зазначається, що вона закінчила гімназію в 1936 році. Реклама Цікаво, що попри географічну близькість їхніх рідних місць, Ярославі та Степану Бандері довелося познайомитися в Кракові. Зазначені обставини можуть свідчити про те, що їхнє знайомство відбулося поза звичайними умовами регіону, можливо, за межами того часу та середовища, де вони виростали.

Реклама У 1940 році в польському місті Степан Бандера організував з’їзд активістів Організації Українських Націоналістів (ОУН), і саме там він узяв участь у весільному обряді, одружившись з Ярославою Опарівською в церкві Воздвиження Хреста Господнього. Після весільного обряду Степан Бандера та Ярослава провели кілька тижнів у весільній подорожі, а також ховалися від переслідувань радянських шпигунів.

Цей період відзначився призупиненням політичної діяльності націоналіста. Життя Ярослави Опарівської з чоловіком було складним – воно складалося з підпільної діяльності, переслідувань, страху за себе і коханого, еміграції та очікування його з вʼязниці. Через два роки після їхнього весілля, коли Ярослава народила їхню першу дочку Наталю, Степана Бандеру заарештували німці, і його ув’язнили в концтаборі “Заксенгаузен”.

Ярослава Бандера підозрювала, що задля впливу на її чоловіка, вороги можуть переслідувати його кохану з дочкою, тому втекла та заховалася в будинку своєї мами. У страху та очікуванні минули майже чотири роки, поки українця не відпустили. Наступний період життя сім’я провела у Німеччині.

У Мюнхені народилося ще двоє їхніх дітей – Андрій і Леся. Вони зростали, вважаючи, що батько – журналіст на імʼя Штефан Попель. Відносно спокійне життя подружжя тривало до вбивства Степана Бандери в 1959 році.

Тоді Ярослава з дітьми змушена була емігрувати до Торонто, де й дожила віку. До Ярослави український націоналіст мав романтичні почуття до Юлії Якимович та Анни Чемеринської. Про стосунки з першою та причину їхнього розриву нічого не відомо.

Можливо, саме така ретельна конспірація дозволила дівчині вижити. Чемеринська ж залицяння Бандери ігнорувала, адже покохала іншого активіста ОУН – Ярослава Барановського, який пізніше був убитий.