Гальмівна система автомобіля вважається герметичною, проте робоча рідина поступово втрачає свої властивості навіть без активних поїздок. Головна загроза полягає в здатності рідини вбирати вологу з повітря через вентиляційні отвори та старі ущільнення, що призводить до критичного зниження температури кипіння. Це може спричинити раптову відмову системи саме в екстремальній ситуації, коли гальма потрібні найбільше.

Гідроскопічна речовина, якою є гальмівна рідина, активно вбирає воду з навколишнього середовища. Вже через два роки експлуатації вміст вологи в системі зазвичай досягає 3-3,5%, чого достатньо для суттєвого погіршення технічних характеристик. Під час інтенсивного гальмування вузли сильно нагріваються, змушуючи воду перетворюватися на пару. Оскільки газ легко стискається, водій відчуває провал педалі, що значно збільшує гальмівний шлях.

Для сучасного транспорту найпоширенішим стандартом є DOT 4, який використовується в більшості систем з електронною стабілізацією. Для важчих машин або причепів розроблено DOT 5.1 з вищою температурою кипіння, тоді як старіші моделі без антиблокувальної системи працюють на DOT 3. Важливо пам'ятати про несумісність стандарту DOT 5 з силіконовою основою, який заборонено змішувати з іншими гліколевими аналогами або використовувати в системах з ABS та ESP.

Загальна рекомендація передбачає повне оновлення вмісту системи кожні два роки незалежно від пробігу. Для застарілих стандартів на кшталт DOT 3 інтервал варто скоротити до одного року. Звичайна доливка свіжої порції в бачок не розв'язує проблему, оскільки забруднена вологою суміш залишається в магістралях. Змішування різних типів дозволяється лише в напрямку підвищення класу, наприклад, перехід з DOT 3 на DOT 4.

Правильне прокачування та повна заміна рідини на перевіреному сервісі гарантують надійну роботу системи. Власникам автомобілів варто орієнтуватися на реальний стан деталей, а не лише на сервісні книжки виробників, адже деякі компоненти виходять з ладу непомітно, не подаючи сигналів до моменту повної відмови.