Останні рішення Кремля свідчать про системний перехід до моделі утримання влади через контроль і ізоляцію. Масові відключення інтернету та жорстка риторика щодо переговорів стали інструментами, які фіксують пріоритет силового блоку над економічними та соціальними інтересами. На цьому тлі 20-й пакет санкцій ЄС б'є по ключових фінансових та енергетичних механізмах РФ, тоді як дипломатична активність Москви дедалі більше зводиться до імітації процесів без реального змісту.

Публічна заява Путіна на нараді уряду 23 квітня 2026 року стала офіційним підтвердженням нової стратегії: Росія переходить до режиму керованих шатдаунів. Диктатор прямо визнав, що відключення інтернету є свідомим інструментом «антитерористичних заходів», що остаточно спростовує надії на лібералізацію цифрового простору. Президент РФ описав модель «білих списків», коли під час масових відключень доступними залишатимуться лише державні портали та сервіси, що свідчить про підготовку до сценарію «суверенного інтернету».

Критика з боку Z-блогерів та великого бізнесу свідчить про те, що цифрова ізоляція стала фактором внутрішнього розколу. Росіяни все частіше сприймають відключення інтернету не як засіб захисту, а як ознаку втрати владою контролю над ситуацією. Соціологи фіксують серйозне падіння рейтингу Путіна та уряду саме через обмеження в мережі, проте реакція Кремля демонструє, що виживання режиму через тотальний контроль над інформацією для нього важливіше за рівень народної підтримки.

Зовнішньополітичний тиск посилюється: затвердження 20-го пакету санкцій Європейським Союзом позначає нову фазу економічного тиску, де основний удар спрямовано на розгалужену мережу посередників у третіх країнах. Ключовою новацією стало перше в історії активоване використання «інструменту протидії обходу санкцій» щодо Киргизстану. Енергетичний блок санкцій фокусується на остаточному демонтажі тіньової інфраструктури РФ, включаючи порти Мурманська та Туапсе, а також термінал Карімун в Індонезії.

Фінансовий та технологічний сектори зазнали тотальної зачистки. Повний секторальний бан на російські криптоплатформи перекриває один із останніх лазівок для виведення капіталу. Разом із блокуванням операцій ще 20 російських банків та фінустанов у Лаосі та Азербайджані, ЄС фактично замикає фінансовий контур навколо російської економіки. Нові експортні обмеження на промислові товари мають на меті паралізувати технологічні процеси всередині країни.

Ситуація з можливістю участі Путіна у саміті G20 у Маямі залишається невизначеною. Хоча інформація про запрошення з'явилася, шанси на те, що диктатор погодиться на візит, є низькими через ризик публічного приниження та відсутність опонентів, які б відкрито критикували його. Імовірно, саме це й стало однією з причин, чому Путін не поїхав на саміт G20 в ПАР минулого року.

Заява Лаврова про переговори з Україною: «Не пріоритет» підтверджує, що РФ не матиме бажання навіть просто відновити переговори, допоки вона отримуватиме надприбутки від високих цін на нафту. Топ-дипломат Кремля наголосив, що питання відновлення переговорів не є пріоритетом номер один, хоча формально Москва не відходить від діалогу. Ці заяви є відповіддю на спроби Туреччини відновити мирні переговори, але Кремль може погодитися на подібні заклики лише для імітації процесів без реального змісту.