Україна
Культура як національна безпека: чому Україна має повернути вкрадені артефакти та переосмислити історію
Культурологиня Наталія Кривда пояснює, як мистецтво стає зброєю у війні, чому Росія використовує культуру для асиміляції та як українці відновлюють справжню історичну пам'ять.
Культура сьогодні є невід'ємною частиною національної безпеки України, а не просто символом ідентичності. Професорка Наталія Кривда, голова Наглядової ради Українського культурного фонду, наголошує, що національна культура формує ідентичність, яка, у свою чергу, є фундаментом для виживання держави в умовах війни. Це той простір, де визрівають сенси, що або об'єднують націю, або руйнують її зсередини.
Війна показала, що Росія десятиліттями використовувала мистецтво як інструмент м'якої сили для асиміляції європейської свідомості. Від радянських реконструкцій історії, як-от портрет Ярослава Мудрого в косоворотці, до сучасних фільмів, де Київ замовчується, Москва системно привласнює український культурний капітал. Наталія Кривда закликає до повернення вкрадених артефактів, нагадуючи, що навіть дитяча іграшка віком 8000 років з Маріуполя, яка була вкрадена, вже потрапила до списку Інтерполу.
Деколонізація культурного простору виходить далеко за межі демонтажу пам'ятників. Це насамперед відновлення справжньої історії, як це зробили у Івано-Франківському театрі, який насправді існує з 1910 року, а не з 1939-го, як нав'язувала радянська пропаганда. Розрив міфу про розділену на «схід» і «захід» Україну, повернення імені Миколи Лисенка та інших розстріляних митців є ключовими кроками для формування єдиної національної ідентичності.
Громадянське суспільство взяло на себе роль головного драйвера змін, ініціюючи проєкти культурної дипломатії та підтримки ветеранів. Держава витримала перевірку війною, але потребує вдосконалення, щоб стати більш людиноцентричною. Українці свідомо обирають свою приналежність до нації через цінності, готовність захищати країну та платити податки, що є потужним сигналом для світу.
Культурна дипломатія України має три рівні: геополітичний, військовий та гуманітарний. Світ має зрозуміти, що межа між світлом і темрявою проходить саме через Україну, а досвід ведення сучасної війни є унікальним. Мистецтво стає тим інструментом, який здатний показати нелюдську природу ворога без романтизації, доводячи, що європейські цінності не є універсальними для агресора.
Читайте також
- Картопля як національний спорт: від традицій до сучасності
- Музей Кам'янського відкриває заходи до Дня пам'яті та перемоги
- У Кам'янському стартував проєкт «Монологи війни»: свідчення тих, хто повернувся
- Як зберегти українську ідентичність у часі війни та глобалізації: виклики та шляхи розвитку
- Україна вшановує День пам'яті та перемоги над нацизмом: чому 8 травня стало новою національною датою
Новини цього розділу
Майстриня з Решетилівки Олена Коршунова отримала премію імені Панаса Мирного
Решетилівська дитяча школа мистецтв презентує звітний концерт
Завдання на День вишиванки для дітей: як розвивати культурну спадщину
Музика з видом на столицю: стартує сезон симфонічних вечорів на дахах Gulliver та River Mall
Лондон та Париж стали найкращими культурними містами Європи у 2026 році
Руслана і Андрій Данилка: «Зірки зійшлися» перед Євробаченням-2026
Вірші про сім'ю на День сім'ї 2026: найніжніші рядки українською
Василь Стефаник: 155 років від дня народження українському письменнику
Лелека створила саундтрек для українського серіалу «І будуть люди»
Катерина Кравченко презентувала книгу «Ліфт»: історія боротьби та надії
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.