Велика війна не обнулила корупцію, а лише змінила правила гри і підвищила ставки. Система мобілізації перетворилася на ринок із цінами в тисячі доларів, де продають час, статус, документи і право не потрапити туди, куди держава може відправити примусово. Золото, долари, євро та ювелірні вироби — це статки не ювеліра, а військовослужбовця Бучанського районного ТЦК, який за 2025 рік задекларував золоті злитки на 7,7 млн грн та валюту готівкою при офіційному доході лише 366 тис. грн.

За чотири роки війни корупція в мобілізаційній сфері не розчинилася, а навпаки, адаптувалася до неї. На стику ТЦК, військових лікарських комісій та реєстрів виріс окремий ринок, де продають рішення про непридатність та відстрочку. Підкуп працівника ТЦК чи ВЛК карається законом, але попит на такі послуги залишається високим, адже потенціал ринку має мільйонну чоловічу аудиторію.

Найдорожчим сегментом виявився медичний. У 2026 році поліція описала схему на 18 тис. доларів лише за фіктивний діагноз, а в Одесі посередник обіцяв оформити документи про непридатність за 25 тис. доларів. Найгучніший кейс стався в Дніпропетровській області, де голову ВЛК викрили за продаж «непридатності» на суму 300 тис. доларів.

Окремий сегмент — це фіктивне працевлаштування та схеми виїзду за кордон. Посередники пропонують «спецборти» за 10 тис. доларів або «зелений коридор» через Молдову та Польщу за 12 тис. доларів. Клієнта нібито перевозять лежачи в кисневій масці до лікарні в Бухаресті, а потім оформлюють «пожиттєве виключення з військового обліку».

Усі розрахунки в таких схемах ведуться в криптовалюті USDT, а документи обіцяють відправити «Новою поштою». Тон розмови у месенджерах нагадує звичайну консультацію перед купівлею дорогого товару, де фігурують тези про «повну недоторканність» та «без права повторного проходження комісії». Однак редакції не вдалося підтвердити достовірність таких послуг, оскільки журналістський експеримент завершився до перетинання межі кримінальної відповідальності.

Наскільки великий корупційний ринок навколо ТЦК — ніхто точно не знає. Оцінки від 800 млн до 2,1 млрд євро на рік звучать абсурдно, якщо ділити їх на реальні ціни послуг. Важливо, що цей ринок складається і з шахрайства, на якому продають легенду про вплив без чітких доказів. Поки держава зберігає монополію на примус, вона втрачає монополію на справедливість, і принцип рівності підміняється платоспроможністю.