Курс долара 2026: головний ризик для гривні — не паливна криза, а міжнародна допомога

Гривня продовжує слабшати на початку 2026 року: у квітні долар перетнув рубіж у 44 гривні, а євро вже наближається до 52. Економісти стверджують, що головним ризиком для національної валюти зараз є не паливна криза, а невизначеність щодо міжнародної фінансової допомоги. Хоча ціни на нафту впали з пікових значень, їхній стрибок суттєво погіршив торговий баланс країни.

Війна на Близькому Сході стала шоком для української економіки через блокування морських шляхів. Ціна нафти Brent зросла з мінімуму в 60 доларів до 115 доларів за барель, що змушує Україну витрачати більше валютних резервів на закупівлю палива. Експерти наголошують, що цей фактор безпосередньо впливає на попит на долари та євро на внутрішньому ринку.

Національний банк України має значні резерви, але їхній обсяг зменшився з рекордних 57,3 млрд доларів у кінці 2025 року до 52 млрд на початку квітня. Регулятор продовжує контролювати курс, але його можливості обмежені відсутністю свіжих траншів від міжнародних кредиторів. Балансування попиту та пропозиції на міжбанку стає все складнішим без зовнішнього фінансування.

Головним фундаментом стабільності залишається виконання умов МВФ та отримання 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Після консультацій у Вашингтоні фонд погодився відкласти суперечливе питання щодо ПДВ для ФОП, що відкриває шлях до продовження фінансування. Розблокування коштів від ЄС може відбутися в середині травня після зміни політичної ситуації в Угорщині.

Інфляція в Україні зростатиме насамперед через дорожчання енергоресурсів, а не через девальвацію гривні. Подорожчання палива вже додає до річної інфляції, а вторинні ефекти у вигляді зростання цін на логістику та виробництво можуть підвищити інфляцію ще на 1,5–2,8%. Найбільше від цього страждає агросектор, де дорожчі добрива та дизель ведуть до зростання цін на продукти харчування.

Якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться, ризики для гривні зростуть через погіршення логістики та можливе скорочення допомоги від країн-донорів. Економісти прогнозують, що регулятор може піти на поступове ослаблення валюти, щоб зберегти стабільність економіки. Це призведе до подальшого зростання цін на імпортні товари та комунальні послуги для українців.