Лариса Ніцой опублікувала в мережі відкритий лист, присвячений мовознавиці Ірині Фаріон, який написала Анастасія Гумницька (Павловська). Цей текст з'явився на сороковий день після відходу в інший світ видатної української мовознавиці та громадської діячки.

Авторка згадує їхню першу зустріч у шкільні роки, коли вони разом боролися за право школи носити ім'я Лесі Українки замість імені російського імперського солдата. Ця битва за національну ідентичність закінчилася перемогою батьківського колективу у 1971 році, на столітній ювілей поетеси.

У листі детально описано епізод зі шкільного життя, коли Ірина Фаріон плакала, не зумівши розборонити однокласників, що билися між собою. Цей момент став для авторки символом незламної душі та прагнення до миру, яке притаманне Ірині протягом усього її життя.

Гумницька наголошує, що саме Святий Дух Любові до України дав Фаріон сили говорити правду в очі ворогам, що зрештою призвело до її загибелі. Авторка висловлює гнів на вбивцю, називаючи його виродком, і закликає до присвоєння Ірині Фаріон звання Героїні України.

У фінальній частині тексту авторка дякує Богу за те, що Ірина була у їхньому житті, відточувала словесний меч і залишила націю зброєю проти будь-яких зазіхань на українську землю. Лист завершується словами вічної пам'яті та вдячності за відвагу та героїзм покійної.