Офіційна Москва продовжує використовувати історію як інструмент пропаганди, стверджуючи, що Одеса і Миколаїв були створені виключно «російськими людьми». Ці заяви, зроблені очільником МЗС РФ Сергієм Лавровим, є черговим спотворенням реальності, яке намагається заперечити давню історію українських земель та вплинути на свідомість жителів південних регіонів.

Історичні джерела, як українські, так і зарубіжні, послідовно доводять, що жодне з цих міст не виникло у «порожньому полі». Територія сучасного Миколаєва здавна була заселена українцями, тут існували козацькі поселення, слободи та зимівники Запорізької Січі. Саме запорожці контролювали стратегічно важливе гирло Південного Бугу, а основну масу населення становили етнічні українці, які прибували з Полтавської, Чернігівської та Київської губерній.

Цивілізація на цих землях розвивалася ще за часів давньогрецьких міст-колоній, зокрема Ольвії, одного з найбільших міст Північного Причорномор'я. Сучасний етап історії Миколаєва розпочався не з імперської колонізації, а з діяльності запорізьких козаків та впливу Кримського ханства, що підтверджує глибину українських коріння регіону.

Щодо Одеси, то на місці сучасного міста за століття до приходу Російської імперії вже існували поселення. У XIV столітті тут був порт Коцюбеїв, заснований шляхтичем Якушинським за часів Великого князівства Литовського. Після литовців територію контролювали кримські татари та османи, але околиці залишалися заселеними українськими козаками.

Важливим фактом є те, що штурм Хаджибея у 1789 році здійснювався не лише регулярною армією, а й загонами чорноморських козаків під командуванням Антона Головатого та Захарія Чепіги. Про те, що навіть тодішні московити не вважали себе засновниками міста, свідчить історична листівка 1894 року, присвячена сотій річниці приєднання Одеси до Росії, а не її заснуванню.

Російська пропаганда намагається спотворити реальну історію, подаючи ці міста як «виключно російські території». Проте факти свідчать про протилежне: історія Одеси та Миколаєва є невід'ємною частиною українського культурного та історичного простору, що формувався століттями до імперських амбіцій Кремля.