Колишній футболіст Євген Левченко назвав думку про обов'язкове призначення українця на посаду головного тренера збірної повним нонсенсом. Експерт наголосив, що сучасний підхід має базуватися виключно на професійних якості фахівця, а не на його національності. Для нього головним критерієм є здатність тренера зібрати сильну команду та володіння необхідними навичками.

Левченко зазначив, що в Україні є достатньо матеріалу для роботи, але бракує кваліфікації та розвитку серед самих тренерів. Він вважає, що оцінювати людей слід за їхніми професійними рисами, а не за тим, звідки вони походять. Такий погляд спростовує міфи про те, що іноземний тренер не зможе ефективно керувати національним колективом.

Питання майбутнього збірної України стало особливо гострим після невдалого матчу зі Швецією у березні 2026 року. Команда не змогла кваліфікуватися на чемпіонат світу, програвши у півфіналі плей-оф з рахунком 1:3. Ця подія стала поштовхом до перегляду кадрових рішень у футбольній федерації.

Сергій Ребров, який очолював збірну з червня 2023 року, мав контракт до квітня 2026 року. Попри завершення тренерських обов'язків, він залишився у структурі Української асоціації футболу на посаді віцепрезидента. Його відставка була пов'язана з результатами команди та неможливістю вийти на світову арену.

Серед можливих кандидатів на пост головного тренера виділяється італієць Андреа Мальдера. Він вже працював у штабі Андрія Шевченка у 2016–2021 роках і став би першим іноземцем на цій посаді в історії збірної. Також розглядають варіант з досвідченим українським фахівцем Мироном Маркевичем, який може очолити команду самостійно або у тандему з Олегом Лужним.

У списку потенційних тренерів також фігурують Ігор Йовічевич з Хорватії, Руслан Ротань та Дмитро Михайленко. Варіант призначення Паулу Фонсеки виглядає малоймовірним через високі фінансові вимоги. Остаточне рішення залежатиме від виконавчого комітету УАФ та потреб національної команди.