Більшість лідерів країн колишнього СРСР вирішили проігнорувати парад 9 травня у Москві, залишивши на Червоній площі лише одного представника з регіону. Єдиним, хто приїде на захід, стане самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко. Це сталося на тлі різкого зниження міжнародної присутності, яка цього року стане найнижчою з 2022 року.

Згідно з офіційним списком, оприлюдненим Кремлем, до Москви не приїдуть президенти Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Таджикистану та Туркменістану. Цікаво, що цього року від участі відмовився і прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який нещодавно підписав низку угод з Європейським Союзом щодо поглиблення співпраці у сферах безпеки та енергетики. Президент Азербайджану Ільхам Алієв не відвідує парад на Червоній площі вже понад десять років.

Загалом Кремль повідомляє про сім іноземних гостей, з яких лише частина представляє міжнародно визнані держави. Окрім Лукашенка, це лідер Лаосу, прем'єр Словаччини та король Малайзії. Також очікуються представники невизнаних або частково визнаних утворень. Водночас у Кремлі заявили, що спеціальних запрошень іноземним лідерам нібито не надсилали, а частина з них приїжджає за власною ініціативою.

Парад 2026 року, який, за повідомленнями, пройде без демонстрації військової техніки, також не матиме маршу колон та участі курсантів військових училищ. Російська сторона стверджує, що цього року на захід допустять лише російські медіа, скасувавши акредитації для західних видань, таких як Spiegel, ARD, ZDF та AFP.

На тлі підготовки до заходу Москва оголосила так зване "перемир'я" з 00:00 8 травня до 10 травня, пригрожуючи Києву новими ударами у разі спроб зірвати святкування. Проте президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська продовжують атакувати українські позиції, зафіксувавши понад 140 обстрілів та 850 атак безпілотниками. Україна реагуватиме дзеркально, захищаючи свої території та цивільне населення.

Радник Офісу Президента України Михайло Подоляк зазначив, що удари по Москві 9 травня є скоріше символічними, ніж стратегічно необхідними через дефіцит далекобійного озброєння. Головна мета українських сил зараз — знищення інфраструктури та логістики нафтоперевалки, а також ураження хімічної галузі та електронних можливостей противника.