Нове дослідження змінює уявлення про те, як формувалася історія людства. Виявляється, на розселення ранніх людей впливали не лише клімат і природні бар'єри, а й хвороби — зокрема малярія. Вчені припускають, що предки сучасної людини уникали регіонів із високим ризиком зараження цією небезпечною інфекцією.

Це змушувало різні групи переселятися, залишати одні території та оселятися на інших. У результаті популяції ранніх людей в Африці були не суцільними, а розділеними на окремі «острови» розселення. Такі «виключені зони» поступово розділяли людські групи, що призвело до їхньої ізоляції одна від одної.

Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, виконала міжнародна команда науковців із Max Planck Institute of Geoanthropology, University of Cambridge та інших установ. Вони проаналізували період від 74 000 до 5 000 років тому — час, коли люди ще жили переважно в Африці, а їхнє розселення лише формувалося.

У центрі уваги була малярія, спричинена паразитом Plasmodium falciparum — одним із найнебезпечніших збудників хвороби, який і сьогодні становить загрозу для мільйонів людей. Дослідники поєднали кліматичні моделі, дані про середовище проживання комарів та епідеміологічні реконструкції, щоб оцінити ризики зараження в давнину.

Результати виявилися доволі чіткими: люди або уникали територій із високою ймовірністю малярії, або просто не могли там довго виживати. А ізоляція, у свою чергу, впливала на обмін генами між групами. Саме цей процес міг відіграти важливу роль у формуванні генетичного різноманіття сучасної людини.

Дослідники підкреслюють, що інфекційні хвороби були не просто фоном, а активною силою, яка впливала на історію нашого виду. Малярія фактично «перемальовувала» карту проживання людей, визначаючи, де вони могли жити, а де — ні. Це відкриття змінює підхід до вивчення еволюції людини, показуючи, що людство формувалося як складна мозаїка різних популяцій.