Станція метро «Університет» залишається однією з найкрасивіших та найпарадніших у київському підземці, де архітектура поєднується з глибоким історичним змістом. Відкрита 6 листопада 1960 року як частина першої пускової черги, вона вражає пасажирів своєю монументальністю, нагадуючи величну університетську бібліотеку з погруддями видатних діячів на стінах.

Будівництво станції, розташованої на глибині 87 метрів, вимагало унікальних технологій через складний рельєф Ботанічного саду та наявність підземних вод. Тунелі доводилося прокладати через похилу шахту, заморожуючи ґрунти, що робило цей об'єкт спорідненим з «Арсенальною», але значно масштабнішим за розмірами. Наземний вестибюль, увінчаний шпилем, став візитівкою станції, гармонійно вписавшись у ландшафт парку.

Дизайн станції, затверджений у 1958 році, виконано в стилі спрощеного неокласицизму. Пілони облицьовані коричнево-рожевим мармуром із вкрапленнями скам'янілих амонітів, а підлога прикрашена геометричним орнаментом, що нагадує вишиванку. У центральній залі спочатку розмістили вісім погрудь: чотирьох українських та чотирьох російських діячів, а також велетенську скульптуру Леніна в торці.

За роки незалежності інтер'єр зазнав суттєвих змін. Скульптуру Леніна демонтували у 1990-х, замінивши її історичним фотоколажем, а в 2022 році погруддя російських митців закрили від сторонніх очей. Влада Києва оголосила голосування щодо заміни їх на бюсти українських героїв, серед лідерів якого — Володимир Великий, Михайло Грушевський та Василь Стус.

Попри заміну оригінальних світильників на ескалаторах та оновлення плитки на колійних стінах, станція зберегла свій унікальний шарм. Вона має статус пам'ятки архітектури з 1986 року, а її зимовий сад та вензель з літерою «М» над входом залишаються унікальними деталями, що не зустрічаються більше жодної іншої станції київського метрополітену.