Дискусія щодо можливого зниження мобілізаційного віку в Україні набула нового розмаху на тлі зростаючих потреб армії та ризику загострення ситуації на фронті. Експерти та політики обговорюють умови, за яких держава може бути змушена переглянути вікові рамки призову, щоб зберегти паритет у війні з Росією.

Народний депутат Руслан Горбенко зазначив, що наразі у Верховній Раді немає політичної волі для зміни законодавства. Він підкреслив, що технологічний прогрес дозволяє зупиняти ворога та наносити удари в тил, тому для радикальних змін має бути серйозна причина, наприклад, повномасштабна мобілізація агресора.

Водночас голова підкомітету з питань соцзахисту Анатолій Остапенко вважає, що в Україні є достатній мобілізаційний ресурс. Він наголосив, що Міністерство оборони готує документи для залучення військових пенсіонерів та резерву силовиків, що може уникнути необхідності знижувати вік призову.

Командир взводу Нацгвардії Юрій Бутусов пропонує зменшити вік призову до 23 років через гострий дефіцит піхоти. На його думку, молодь краще адаптується до роботи з безпілотниками та роботизованою технікою, що дозволить зменшити втрати та компенсувати нестачу особового складу.

Військовий експерт Владислав Селезньов закликає до зваженого підходу, посилаючись на досвід США та Ізраїлю, де служать молоді військові. Він наголосив, що незалежно від віку критично важливо забезпечити якісну підготовку та збереження життя бійців.

Ветеран Євген Дикий пропонує поступово знижувати вік до 21 року, але з гарантією, що молодих людей не направлятимуть одразу на фронт. На його думку, їх можна залучати до логістики та ППО, де вони стануть ефективним резервом для захисту держави.

Народний депутат Федір Веніславський підтвердив, що жодних законопроєктів щодо зниження віку до 21–22 років зареєстровано не було. Зараз парламент робить акцент на переході до технологічного ведення війни та використанні дистанційно керованих систем для зменшення ризиків для військових.