Українська молочна галузь у 2026 році демонструє структурну трансформацію: зростає частка промислового виробництва, посилюється експортна орієнтація та гостро постає питання боротьби з фальсифікатом. Попри війну та скорочення внутрішнього споживання, сектор інтегрується у світовий ринок, змінюючи баланс між фермерськими господарствами та великими переробними заводами. Голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський розкриває ключові тренди та виклики, з якими стикається галузь сьогодні.

Ключовим документом, що визначатиме розвиток галузі на найближчі десятиліття, стає Стратегія розвитку переробної галузі на 2026–2035 роки. Документ, розроблений спільно з Інститутом економічного моделювання, передбачає зростання виробництва молока до 10 млн тонн на рік. Промислове виробництво має досягти 80% від загального обсягу, тоді як господарства населення трансформуються у сімейні ферми. Експорт залишається важливим драйвером, але акцент зміщується на продукцію з доданою вартістю, а не на сировину.

Головним бар'єром для цивілізованого розвитку залишається тіньовий сегмент та фальсифікація продукції. Через мораторій на перевірки в період війни нелегальний ринок суттєво посилився. Спілка молочних підприємств ініціює зміни до законодавства, щоб чітко визначити поняття фальсифікату та ввести кримінальну відповідальність за продуктове шахрайство. Також планується очистити реєстр дозволів, анулювавши ті, що не використовуються понад три місяці.

Гармонізація стандартів з вимогами ЄС йде поступово, і більшість заводів, які мають право експорту, вже виробляють продукцію, що відповідає європейським нормам. Однак залишаються відмінності у класифікації, наприклад, щодо жирності масла, які потребують адаптації до 2028 року. Якість сировини покращується: частка молока екстра-ґатунку зросла до 62%, що свідчить про позитивну динаміку в секторі.

Цінова ситуація на ринку тісно пов'язана з глобальними трендами. Після піку у 2024 році ціна на сировину впала до 14–14,5 грн за літр через зниження цін у ЄС. Експерти вважають, що падіння завершилося і ринок виходить на стабілізацію. Для підтримки галузі пропонується впровадити механізми безповоротної підтримки модернізації, схожі на європейські, а також скасувати ПДВ на імпортне обладнання.

У майбутньому галузь орієнтується на впровадження «молочного модулю» для простежування сировини, розвиток мембранних технологій та підготовку кваліфікованих кадрів. Попри складні умови, українські компанії продовжують інвестувати у нові заводи та експортні ринки, зокрема в країни Близького Сходу та Південно-Східної Азії, демонструючи віру в довгострокове відновлення та зростання.