Мюнхен 2026: Європа обрала шлях повної оборонної автономії

Мюнхенська конференція з безпеки 2026 року, яка щойно завершилася, у багатьох аспектах стала переломним моментом для європейської політики. Після завершення саміту стало зрозуміло, що Європі більше не потрібен ще один «пробуджувальний дзвінок», адже континент вже рухається шляхом повної автономії у сфері оборони.

Ще недавно скептичні голоси в Європі ставили під сумнів потребу будувати європейську оборону поряд із НАТО. Проте Мюнхен показав, що сьогодні європейські лідери вже не запитують, чи потрібно створювати власну оборонну парасольку, а як зробити це якнайефективніше.

Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, нагадала нам, що взаємна оборона — це не політична декларація, а спільне зобов'язання: один за всіх і всі за одного. Президент Франції Емманюель Макрон був чітким: Європа мусить стати геополітичною силою. Не колись, не в майбутньому — а зараз.

Обидва лідери говорили про центральну роль України в обороні Європи майбутнього. Президент Зеленський застерігав від «фальшивого миру» — угоди, яка не завершить війну, а лише призупинить її та дасть Росії час підготуватися до нової атаки. Він нагадав світу, що безпека та мир Європи сьогодні захищаються в Україні.

Президент Зеленський також згадав Мюнхенську «угоду» 1938 року. Слідуючи за подіями 2026 року, неминуче виникає відчуття дежавю через історичні паралелі. У тому самому місті в 1938 році європейські держави намагалися зберегти світовий мир, пропонуючи агресору частини Чехословаччини — суверенної держави. Вони годували жадібність агресора шматками країни, голос якої не враховувався.

Для України Мюнхен — це не просто історичний епізод. Це попередження проти повторення помилок минулого. Урок Мюнхена 1938 року простий: мир не зберігається поступками агресору — він зберігається протистоянням йому. Після Мюнхена 2026 стало зрозуміло, що Європі більше не потрібен ще один «пробуджувальний дзвінок».

Партнерство зі Сполученими Штатами залишається наріжним каменем глобальної безпеки. Але захист Європи в кінцевому підсумку залежить насамперед від нас самих. Чим сильнішими будемо ми, тим сильнішим буде будь-який союз, у якому ми беремо участь.