У Москві 9 травня відбувся парад до Дня Перемоги, який став найкоротшим у своїй історії. Загалом урочистості тривали лише 45 хвилин, а вперше з 2007 року на Червоній площі не було представлено жодного зразка військової техніки. Російський лідер Володимир Путін виступив із промовою, де знову заговорив про війну в Україні та необхідність «перемоги» Росії.

Під час виступу диктатор згадав події Другої світової війни та оголосив хвилину мовчання. Після цього він перейшов до теми так званої «СВО», стверджуючи, що російські окупанти протистоять «агресивним силам» НАТО. Путін наголосив, що долю країни вершать люди, а не техніка, і запевнив присутніх, що перемога завжди буде на боці Росії.

Особливістю цього параду стало відключення мобільного інтернету в центрі Москви перед його початком. У марші взяли участь лише піхотні підрозділи, серед яких були й солдати з Північної Кореї, які нібито воювали на Курській ділянці. Відсутність бронетехніки та танків стала суттєвим відхиленням від традиційних сценаріїв святкування.

Експерти зазначають, що подібні заходи не змінюють стратегічної ситуації. Голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленок попереджає, що реальні мирні переговори можливі лише після весняно-літньої кампанії, а наступне вікно можливостей може відкритися восени через зміни в політиці США.

На тлі цих подій тривають дискусії щодо можливих перемир'їв. Президент США Дональд Трамп заявляв про домовленість про триденне припинення вогню з 9 по 11 травня та обмін полоненими. Президент України Володимир Зеленський підтвердив готовність до переговорів, наголосивши, що звільнення українських військовополонених є пріоритетом, важливішим за будь-які символічні заходи.

Події в Москві та реакція світової спільноти продовжують формувати нову реальність війни. Україна залишається на позиції захисту своїх інтересів та повернення полонених, тоді як російське керівництво намагається підтримувати ілюзію перемоги навіть у відсутності військової техніки на парадах.