Національний банк України офіційно роз'яснив причини націоналізації Сенс Банку, вказавши на критичне падіння капіталу та неможливість власників виконувати зобов'язання через санкції. Регулятор наголосив, що ключовим фактором стало погіршення платіжної дисципліни позичальників, що призвело до зменшення регулятивного капіталу банку на 50% за період з березня 2022 по липень 2023 року.

Ці цифри різко контрастують із ситуацією в інших системно важливих банках, де капітал зріс на 29% за той самий проміжок часу. Заступник голови правління НБУ Дмитро Олійник під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради підкреслив, що власники банку через накладені санкції не змогли підтримувати необхідний рівень капіталу та вчасно вжити заходів для запобігання неплатоспроможності.

У Нацбанку також заперечили звинувачення щодо "мовчазної згоди" регулятора щодо діяльності організованої злочинної групи, яка нібито обслуговувала нелегальні платежі ігрового бізнесу. У відомстві назвали ці твердження маніпулятивними та безпідставними, зазначивши, що вони спрямовані на дискредитацію діяльності регулятора та суперечать фактам.

Представники НБУ застерігли, що хибні судження та небезпечні домисли, які звучали від деяких учасників ТСК, ставлять під сумнів інституційну незалежність банку та створюють загрози національним інтересам. Це може підважити законність кроків держави щодо націоналізації та створити ризики для розгляду справи в міжнародному арбітражі.

З огляду на важливість Сенс Банку для фінансової системи, Національний банк здійснює посилений нагляд за його діяльністю після націоналізації. Президент Володимир Зеленський раніше доручив уряду організувати термінову приватизацію банку, а Кабінет Міністрів у липні 2023 року ухвалив постанову про участь держави у виведенні кредитної установи з ринку.