Нездатність обігріти дім коштує Європі 300 тисяч життів щороку

Нездатність обігріти власне житло стала причиною понад 300 тисяч додаткових смертей щороку в Європі протягом останніх двох десятиліть. Це виснажливе явище, яке тісно пов'язане з бідністю та економічною нерівністю, змушує науковців занепокоїтися наслідками кліматичних змін для найвразливіших верств населення.

Вчені проаналізували дані про 161 мільйон смертей у 32 країнах Європи за період з 2000 по 2019 рік. Результати, опубліковані в авторитетному журналі Nature Health, чітко вказують на те, що регіони з низьким рівнем доходу та високою нерівністю страждають найбільше. Тут смертність від холоду була значно вищою, ніж у багатих країнах Заходу.

Найбільше жертв холоду припадає на Східну та Південно-Східну Європу, зокрема на Болгарію та Румунію. Натомість у країнах Південної Європи, таких як Греція та Португалія, основною загрозою стала аномальна спека. Дослідники виявили, що нездатність обігріти оселю щороку призводить до 17-19 тисяч зайвих смертей від спеки, тоді як від холоду ця цифра сягає понад 280 тисяч.

Особливо вразливими виявилися люди похилого віку: понад 170 тисяч смертей серед осіб старше 80 років були пов'язані з неможливістю забезпечити базові матеріальні потреби. Економічна нерівність виступає як самостійний чинник ризику, що призводить до ще 170 тисяч смертей щороку. Це підкреслює необхідність боротьби з бідністю як ключового інструменту запобігання смертності.

Хоча дослідження має обмеження щодо узагальнення на інші регіони світу, його висновки є важливими для розуміння глобальних ризиків. Глобальне потепління робить екстремальні погодні умови частішими, і без вирішення проблеми економічної нерівності кількість жертв може зрости. Захист від холоду та спеки має стати пріоритетом для політиків та суспільства.