Німеччина активізувала спроби придбати американські крилаті ракети Tomahawk та пускові установки Typhon після того, як Пентагон відмовився від плану розміщення у ФРН батальйону дальнього ураження. Міністр оборони Борис Пісторіус готує візит до Вашингтона, щоб відновити переговори щодо цих критично важливих систем стримування. Це рішення прийнято на тлі загострення ситуації з безпекою в Європі та зміни стратегічних планів США.

Ситуація загострилася після того, як Пентагон минулого тижня вирішив перекинути американський батальйон дальнього ураження в інший регіон, а президент Дональд Трамп ухвалив рішення скоротити військову присутність США в Німеччині на 5 тисяч осіб. Джерела Financial Times пов'язують ці кроки з погіршенням відносин між Трампом та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем через критику Берліном дій США під час конфлікту з Іраном.

Німецький уряд ще у липні минулого року офіційно подав запит на купівлю далекобійних систем, але відповіді від США досі не отримано. Берлін вважає, що збереження наземних ударних можливостей є критично важливим для стримування Росії, оскільки в Європі фактично немає аналогічних систем: Велика Британія має лише морські ракети, а Франція використовує підводні човни.

Експерти висловлюють сумніви щодо реалістичності угоди через виснаження американських запасів ракет після конфлікту з Іраном. Сам канцлер Мерц визнав, що США зараз не мають достатньо озброєння навіть для власних потреб. Попри це, Німеччина готова платити більше, щоб пришвидшити отримання систем, хоча раніше планувалося придбати три пускові установки та близько 400 ракет.

Паралельно Берлін розглядає альтернативні варіанти, такі як пришвидшення європейської програми Elsa за участі Франції, Польщі, Великої Британії, Італії та Швеції, а також використання українського досвіду у сфері далекобійних ударів. Однак ці рішення потребують значного часу для реалізації, тоді як потреба у захисті від загрози з боку Калінінградської області залишається гострою.