Відставка Андрія Єрмака не принесла очікуваних змін до структури управління в Офісі президента. Незважаючи на появу нових прізвищ у списках радників, система неформального впливу залишається незмінною. Головним очільником Кирило Буданов, який продовжує керувати інститутом, але його команда також пройшла оновлення.

Аналіз офіційних даних показує, що безпосередньо при президенті працює 15 осіб. Серед них один штатний радник, шестеро позаштатних, п’ятеро уповноважених та троє представників. Найбільш помітні зміни трапилися серед позаштатних радників: до списку приєдналася Христя Фріланд та кілька колишніх міністрів.

Водночас зі структури звільнився Ендрю Мак, який був призначений ще у 2019 році. Він займався комунікацією з Вашингтоном та інвестиційною політикою. Його звільнення стало стандартною практикою без вказання причин. Натомість Дмитро Литвін перехід із позаштатної на штатну посаду підкреслює кар'єрний ріст.

Команда Кирила Буданова налічує 12 осіб, включаючи першого заступника Сергія Кислицю та колишнього заступника голови. Ростислав Шурма більше не входиться до заступників, оскільки стосовно нього існує досудове розслідування. Також змінюються представники, які пішли на дипломатичні та урядові посади.

Варто зазначити, що нові особи мають верифіковані біографії. Зокрема, Павло Паліса має досвід служби в Збройних Силах. Проте розбіжності у даних про заступника Ігоря Бриосо, який на сайті президента згадується, але насправді звільнений, вказують на брак прозорості.

Система радників дедалі більше нагадує кадровий ресурс для всієї влади. Тут визначаються кар'єрні траєкторії та розподіляються посади. Попри оновлення списків, інститут радників залишається "сірою зоною", де відповідальність за рішення розмита.

Підсумовуючи, зміни в Офісі президента залишаються косметичними без змін законодавства. Без чітких норм та прозорості процедура призначення радників не матиме сенсу. Головна проблема не в особах, а в відсутності механізмів їхньої підзвітності.