Верховна Рада України 28 квітня підтримала у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу, який має стати фундаментальною реформою приватного права. Цей документ, що регулює майнові та особисті відносини, не змінювався понад 20 років, проте його прийняття викликало гостру дискусію в суспільстві та серед експертів щодо багатьох ключових положень.

Новий кодекс планує замінити застарілі норми, успадковані ще з часів УРСР, та закрити прогалини, що виникли після скасування Господарського кодексу. Серед очікуваних змін — оновлення правил спадкування, захисту власності, інтелектуальної власності та договірних відносин. Однак вже на етапі першого читання викликали занепокоєння питання визначення сім'ї, релігійного статусу шлюбу та можливі обмеження для журналістів-розслідувачів.

Політологи та юристи застерігають, що процес ухвалення закону іноді виглядає поспішним. Зокрема, критику викликають формулювання щодо шлюбу з 14 років (яке вже прибрали) та відсутність чітких маркерів євроінтеграції в питаннях прав ЛГБТК+. Експерти наголошують, що без ретельної доопрацювання у другому читанні нові норми можуть призвести до непорозумінь та правової невизначеності для громадян.

Деякі фахівці, зокрема юрист Ростислав Кравець, висловлюють думку, що потреба у такій глобальній зміні законодавства під час війни є сумнівною. На їхню думку, ініціатива може бути зумовлена бажанням легалізувати витрати на розробку кодексу або спростити механізми передачі майна іноземним структурам. Вони зазначають, що навіть розробники не можуть чітко пояснити, що саме не влаштовує їх у діючому законодавстві.

Водночас нардепи та соціальні експерти, такі як Андрій Павловський та Олексій Кучеренко, стверджують, що катастрофи в документі немає, але є багато нюансів, які потребують уваги. Вони підкреслюють важливість осучаснення норм, особливо в частині цифрових інструментів та механізмів бізнесу, але закликають не поспішати з остаточним ухваленням, щоб уникнути помилок.

Подальша доля нового Цивільного кодексу залежить від роботи у другому читанні, де очікуються суттєві правки та обговорення. Після успішного проходження всіх етапів документ буде направлено на підпис президенту. Громадськість та експертне середовище сподіваються, що фінальна версія закону буде прозорою та відповідатиме європейським стандартам прав людини.