Україна вшанувала пам'ять загиблого захисника з Болградського району Федора Кухарського, який віддав життя за незалежність рідної землі. Старший матрос, уродженець села Юріївка, загинув у квітні 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, ставши ще одним героєм у ланцюгу незламних оборонців України.

Федір Федорович народився 19 жовтня 1988 року і з дитинства зарекомендував себе як цілеспрямований та відважний хлопець. Після закінчення Богданівського ліцею він успішно працював, заробляючи на життя та реалізуючи свої мрії. Сусіди та колеги пам'ятали його як надійну людину, на яку завжди можна було покластися у будь-якій життєвій ситуації.

З перших днів повномасштабного вторгнення Федір не вагався і добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Він обрав шлях воїна-морпіха, ставши старшим матросом у складі 30-го корпусу морської піхоти. На фронті він обіймав відповідальну посаду оператора відділення управління командира батареї самохідного артилерійського дивізіону.

Захисник виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту, разом із побратимами стримуючи наступ ворога та утримуючи стратегічно важливі позиції. Його героїзм та професіоналізм стали запорукою успішних дій підрозділу на передовій.

Трагедія сталася 2 квітня 2026 року поблизу одного з напрямків Донецької області. Під час виконання бойового завдання Федір загинув внаслідок удару ворожої керованої авіаційної бомби. Його смерть стала величезною втратою для родини, друзів та всієї громади.

13 квітня старшого матроса провели в останню путь. Урочисті похорони відбулися у рідному селі Юріївка на місцевому кладовищі, де його назавжди залишилися пам'ятати як справжнього героя, який не зрадив своїй Батьківщині до кінця.