Парламенту до кінця чергової сесії, яка триватиме до липня, доведеться вирішити важке питання — прийняти новий Трудовий кодекс. Законопроєкт ініціював уряд Юлії Свириденко, і його розгляд вже є в порядку денному Верховної Ради. Однак чітких дат ухвалення ще не названо, і майбутнє документу залишається невизначеним.

Цей документ має важливе значення, адже кожне громадянино користується нормами про працю кожного дня, навіть не усвідомлюючи цього. На відміну від кримінального чи цивільного кодексу, Трудовий кодекс регулює щоденні процеси роботи та пов'язані з ними гарантії. За минулі 20 років українське законодавство так і не змогло стати сучасним, оскільки останнє велике редагування проводилося ще в 1970-х роках.

Юрист Георгій Сандул, директор ГО «Трудові ініціативи», зазначив, що новий проєкт скоріше є компіляцією існуючих норм та окремих європейських директив, ніж принципово новим документом. Відсутність широкого соціального діалогу з усіма сторонами — ключовий недолік реформи. Попри підписаний меморандум між дотичними сторонами у Римі, позицію профспілок досі не вдалося повноцінно врахувати під час роботи комітетів ВРУ.

Профспілки висловлюють обурення через кілька ризикованих положень. Зокрема, пропонується розмивати поняття порушення правил, що може призвести до легкого звільнення працівника. Також викликають занепокоєння норми про відеоспостереження та моніторинг кореспонденції, що порушують приватність співробітників на робочому місці.

Окремий спірний момент — це обмеження соціальних гарантій. Чинний закон забороняє звільняти працівників з дітьми віком до трьох років, тоді як проєкт пропонує скорочення цього періоду до 1,5 року. Тривалість соціальних відпусток також планується зменшити, хоча загальна відпустка, згідно з маркетинговою кампанією міністерства, має зрости.

Бізнес-спільноти підтримують новий проєкт, оскільки це буде сприятливо для роботодавців. Натомість профспілки наполягають на дотриманні існуючих захистів. Збільшення нормативів понаднормових годин, зменшення повноважень профспілок та збереження заборони на страйки для держслужбовців викликають критичну реакцію з боку представників трудового права.

Фінальне рішення зазвичай приймається після першого читання, коли депутати мають внесуть сотні правок. З огляду на суперечливість теми та відсутність консенсусу між профспілками та урядом, не виключено, що документ може не бути ухвалений у цілому, що залишить ринки праці та бізнесу без чіткого регулювання до найближчого часу.