В Україні почали реально карати за порушення у сфері лобіювання: суди вже винесли перші рішення про стягнення штрафів. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало та направило до суду перші адміністративні протоколи щодо неподання або несвоєчасного подання звітів за друге півріччя 2025 року. Зараз розглядаються справи щодо семи суб'єктів лобіювання.

Станом на зараз ухвалено два судові рішення у цій категорії справ, де суд притягнув порушників до відповідальності. Згідно із законом, розмір штрафу за таке правопорушення становить 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 гривням. Окрім штрафу, з винних стягується судовий збір у розмірі 655,60 гривень.

Важливо пам'ятати, що у разі несплати штрафу вчасно, його розмір подвоюється до 1700 гривень, і стягнення відбувається у примусовому порядку. Це чітка позиція держави щодо дотримання прозорості у взаємодії бізнесу та влади, яка тепер підкріплена реальними фінансовими санкціями.

Відповідно до Закону України «Про лобіювання», суб'єкти лобіювання зобов'язані подавати звіти до Реєстру прозорості двічі на рік — за кожне півріччя. Уже з 1 липня розпочнеться нова кампанія звітування, тому всі зацікавлені сторони вже можуть готувати та заповнювати чернетки звітів, щоб уникнути подібних проблем у майбутньому.

З введенням у дію нового закону оновлено й норми законотворчої діяльності парламенту. Зміни до Регламенту Верховної Ради та законів про комітети встановили чіткі правила взаємодії народних депутатів із лобістами. Тепер суб'єкти лобіювання мають право подавати аналітичні матеріали до законопроєктів на етапі підготовки, а також брати участь у засіданнях профільних комітетів.

Пояснювальна записка до законопроєкту тепер має містити відомості про подані аналітичні матеріали, які публікуються на офіційному вебсайті парламенту. Це забезпечує прозорість процесу прийняття рішень і дає можливість суспільству контролювати вплив різних груп на законодавство.