Піхота 152-ї окремої єгерської бригади знову вирушила на Покровський напрямок, де заходи на позиції перетворилися на складну спецоперацію. Під супроводом дронів власного виробництва та під постійною загрозою атак ворожих «ждунів», солдати готуються до виходу на передову. Старі хати в фронтових селах стали тимчасовими перевалочними пунктами, де військові отримують останні настанови перед ризикованим виїздом.

У цих імпровізованих кухнях панує напружена, але спокійна атмосфера. Новобранці, серед яких є місцеві з Мирнограда, зважують своє спорядження: броніки, шоломи, боекомплекти та запаси їжі. Хлопці по черзі розписуються на прапорі свого батальйону, нагадуючи собі про головне завдання — захистити рідну землю та повернутися додому.

За кермом броньовика «Кірпі» досвідчений водій на позивний «Наглажений». Він вже два роки на війні, пройшов шлях від сапера до логістика, і знає ціну кожного виїзду. Зараз його робота — доставити піхоту на позиції, де ворожі тепловізори та дрони роблять будь-який рух помітним. «Нещодавно ми виїхали на дорогу, де два дрони чекали нас годинами», — розповідає він.

Попри небезпеку, місія була успішно виконана. Броньовик швидко проїхав через «брудне небо», де кружляли ворожі дрони, і безпечно висадив піхотинців на передову. Однак на зворотному шляху машина була влучена двома «кумулятивами»: розірвало колесо, а в броні з'явилася дірка. Завдяки майстерності водія техніку вдалося повернути до бази.

Для піхоти це лише початок ротації. Двоє солдатів вирушили на заміну побратимам, інші чекають на новий наказ. У водіїв бригади тепер багато роботи: пошкоджену техніку потрібно швидко відновити, щоб незабаром знову вивезти піхоту на «Велику землю» та доставити нові ротації на найскладніший відтінок фронту.