Щотижня екіпажі зоозахисної організації UAnimals вирушають у небезпечні рейси на Донеччину та Дніпропетровщину, ризикуючи життям заради порятунку тварин. Керівниця цього напряму Ніна Неронова розповіла, як волонтери діють під обстрілами та чому навіть у найскладніших умовах вони не зупиняють свою роботу.

Кількість покинутих тварин у зоні бойових дій не зменшується, а постійно зростає. Щодня команда отримує десятки запитів від місцевих мешканців та військових, іноді їх кількість сягає 30–40 заявок лише за один день. Всі звернення надходять через чат-бот, після чого волонтери узгоджують маршрути з військовими.

Навіть за наявності безпечних коридорів та погоджених часових проміжків ризики залишаються критичними: дрони, обстріли та зруйновані дороги. Екіпажі часто працюють уночі або під час негоди, щоб мінімізувати загрозу. Якщо рівень небезпеки стає занадто високим, волонтери можуть відмовитися від заїзду, але тоді на допомогу приходять військові чи місцеві активісти.

Після евакуації тварини проходять ветеринарний огляд, вакцинацію та лікування. У дев'яти з десяти випадків тваринам потрібна медична допомога. Після стабілізації стану їх передають до притулків або родин, які чекають на своїх улюбленців. Організація не займається адопцією напряму, а лише евакуацією, співпрацюючи з багатьма притулками по всій країні.

Однією з драматичних історій є порятунок двох білих вівчарок у Дружківці, коли під час евакуації авто потрапило під влучання. Машина палала, але команда встигла винести собак. Один із них, Тедді, отримав важке поранення і чотири місяці проходив лікування. Зараз він знаходиться у притулку у Полтавській області, готуючись до переїзду до нової сім'ї.

Деякі врятовані знаходять новий дім швидко, інші потребують тривалої реабілітації, іноді до року чи двох. Попри складнощі, волонтери пам'ятають кожного врятованого і завжди радіють новинам про їхнє нове життя, продовжуючи рятувати тварин у найнебезпечніших регіонах України.