Пінгвіни, які традиційно асоціюються з гучним галасом на суші, виявилися не менш комунікабельними й під водою. Вчені з Університету імені Нельсона Мандели вперше зафіксували, що ці птахи видають звуки під час занурення на глибину до сотень метрів, що змінює уявлення про їхню поведінку в морському середовищі.

Для отримання даних дослідники використали мініатюрні відеокамери з мікрофонами, які закріпили на спинах трьох видів пінгвінів: королівських, папуаських та золотоволосих. Ці види обрано свідомо, оскільки вони представляють різні стратегії харчування — від полювання на глибоководну рибу до ловлі креветок біля поверхні.

Спостереження, що тривали майже п'ять годин у колоніях на субантарктичних островах Принс-Едуард, принесли вражаючі результати. Вчені зафіксували 203 випадки вокалізації, причому більшість з них (73%) припадала на фазу безпосереднього полювання, а не на занурення чи спливання. Найактивнішими виявилися папуаські пінгвіни, які видали 168 сигналів.

Отримані дані свідчать, що акустична комунікація під водою є поширеним явищем, яке, ймовірно, притаманне всім видам пінгвінів. Особливо часто звуки використовуються тими птахами, які спеціалізуються на добуванні риби, що дозволяє їм координувати дії під час переслідування здобичі в умовах високого тиску.

Вчені планують продовжити дослідження, щоб з'ясувати механізм вироблення звуків під водою та їхню функцію. Залишається незрозумілим, чи ці сигнали є соціальними, чи вони допомагають птахам коригувати плавучість, чи ж мають інше фізіологічне призначення для глибоко пірнаючих хижаків.